ееее
 
 

Новини

 
 

Пам’ятка «Як зберегти здоров’я»
Які основні складові здорового способу життя?

  1. Фізкультура — це і біг, і ран­кова зарядка, і різноманітні види спорту, і аеробіка, і фітнес, і ту­ризм, і...
  2. Здорове харчування.
  3. Особиста гігієна, режим на­вчання та відпочинку.
  4. Загартування.

Які чинники поведінки псують здоров 'я?

  1. Вживання алкоголю.
  2. Тютюнопаління.

•     Вживання наркотиків.
Фізкультура: з чого починати і про що пам 'ятати?

  1. Відвідувати уроки фізкуль­тури. Не дарма це слово похо­дить від двох слів: «фізична» і «культура». Якщо людина вважає себе культурною, то вона буде підтримувати свою фізичну форму.
  2. Робити ранкову зарядку. Це дає бадьорість та остаточне про­будження.
  3. Кожен день знаходити 20—30 хв на активний рух.
  4. У вихідні «дозволяти» собі кілька годин присвятити спортивним

іграм на свіжому повітрі, туристич­ним походам тощо.
Що таке здорове харчу­вання?
Це коли два-три рази на день ти вживаєш гарячу страву, а щодня -— фрукти та овочі.
Як організовувати режим на­вчання і відпочинку?

  1. Через 45 хв навчання робити 10-хвилинні перерви й переклю­чатися з одного виду діяльності на інший.
  2. Спати не менше 8 год на добу.
  3. Володіти основами релак­сації (розслаблення) та ауто­тренінгу.

Як можна загартовуватися?

  1. Починати з умивання холод­ною водою.
  2. Улітку не забувати ходити на природі босоніж.
  3. Приймати контрастний дущ і обливатися холодною водою.

• Спати з відчиненою кватир­кою цілий рік.

  1. Не забувати, що загарту­вання дають також баня та сауна.
  2. Бігати за будь-якої погоди легко одягненим.

Які додаткові заходи можуть зміцнити здоров 'я?

  1. Масаж або самомасаж.
  2. Дихальні вправи на затримку та поглиблене дихання.
  3. Вправи для хребта і постави*.
  4. Внутрішня врівноваженість, спокійний душевний стан.

9-й клас
Тема: «Фактори ризику для здоров'я. Як діяти в ситуаціях ризику»
Мета: продовжити роботу над поняттям «здоровий спосіб життя»; з'ясувати, що значить «протистояти тиску»; практично оволодіти «ні»-стратегіями».
Приладдя: аркуші формату А-4, картки з описами ситуацій, додатки 1,2.
/. Вправа «Колесо Життя»
Мета: визначити поняття «здоров'я», «здоровий спосіб життя» та умови, які впливають на здоров'я.
1. На початку ведучий робить невеличкий вступ, в якому пові­домляє: «Існує більше 200 визна­чень поняття «здоров'я». При ви­конанні даної вправи ми познайо­мимося з концепцією поняття «здоров'я», яку пропонує Білл Райн — професор школи соціаль­ної роботи Мак Гілл університету (Канада). В основу цієї системи поглядів покладено світогляд перших поселенців Канади, які сприймали життя як колесо. Від­повідно до цього світогляду все в житті має бути в гармонії. Ви­користовуючи модель «колеса життя», ми розглянемо поняття «здоров'я».
2. Потім ведучий подає інс­трукцію, малюючи схему на до­шці (див. схему 1).
а)     намалюйте велике коло(на аркуші паперу формату А-4 або в зошитах на вільній сторінці);
б)    намалюйте маленьке коло
в центрі великого і помітьте його
як «центр»;
в)      намалюйте 8 спиць від центру до великого колеса, кожна з яких прямо протилежна іншій і може продовжуватися за лінією великого кола;
г)    позначте кожну спицю так:
Кожна спиця — символ скла­дової здоров'я:

  1. духовна;
  2. інтелектуальна;
  3. емоційна;
  4. фізична;
  5. соціальна;
  6. професійна;
  7. екологічна;
  8. психологічна.

Коментар для педагога: по­ряд з назвою спиці подається ко­ментар, який ведучий може ви­користовувати усно, пояснюючи назву.
Духовна складова здоров'я (певні моральні норми, життєві цінності, ідеали, світогляд, що наповнюють життя людей).
Інтелектуальна складова здоров'я (можливості людини сприймати інформацію, аналізу­вати її, запам'ятовувати; допит­ливість, кмітливість, творчість).
Емоційна складова здоров'я (насиченість життя особистості почуттями, прояв почуттів; само­контроль цього прояву).
Фізична складова здоров'я (фізичний розвиток індивіда, фізіологічних функцій; рівень фі­зичного розвитку органів І систем організму; стійкість до різноманіт­них інфекцій).
Соціальна складова здоров'я (вилив на особистість інших лю­дей, структурних одиниць соціуму (сім'ї, організації), суспільства в цілому).
Професійна складова здоров'я (професійна діяльність особис­тості).
Екологічна складова здоров'я (ставлення особистості до навко­лишнього середовища).
Психічна складова здоров'я (розвиток людини як особистості, її «свідомості»; особливості мис­лення, характеру, здібностей лю­дини; особливості індивідуальних реакцій на, так би мовити, однакові життєві ситуації; відчуття гармонії з самим собою, з оточенням);
г) далі позначайте кінець і по­чаток спиць таким чином, щоб біля центру зібралися назви з най­меншим ступенем вираженості, тобто зі знаком «-», а біля вели­кого колеса — назви позитивного забарвлення, зі знаком «+»:
духовна (ступінь вираже­ності: неактивний — активний);

  1. інтелектуальна -(ступінь вираженості: самовдоволений — допитливий);
  2. емоціональна (ступінь вира­женості: нестійкий — стійкий);
  3. фізична (ступінь вираже­ності: нездоровий — здоровий);
  4. соціальна (ступінь вираже­ності: одинокий — причетний до багатьох соціальних систем,

груп);

  1. професійна (ступінь вира­женості: незадоволений — задо­волений),
  2. екологічна (ступінь вираже­ності: небережливий — береж­ливий),
  3. психічна (ступінь вираже­ності: неадаптивний — адап­тивний).
  4.  

  5. 3.Далі ведучий пропонує учас­никам знайти і позначити на кож­ній спиці місце, яке найбільше відповідає ступеню вираженості їхнього стану на сучасному етапі, а потім поєднати ці відмітки су цільною лінією.
  6. Коли учасники виконають завдання, ведучий запитує в них:
  1. чи утворилося коло?
  2. в якому з аспектів життя ви найбільш благополучні?
  3. які сфери Вашої життєдіяль­ності Ви хотіли б удосконалити?
  4. яким чином Ви можете це зробити?

•     що показує виконання да­ного завдання?
До уваги педагога (важливий висновок)!
Кожна зі спиць утримує наше колесо у рівновазі. Кожна вима­гає нашої уваги. Нам необхідно розвивати наші спиці рівномірно, щоб прожити життя гармонійно.

  1. Після завершення обгово­рення попередньої роботи веду­чий пропонує учасникам (індиві­дуально) дати визначення поняття «здоров'я» (час виконання — З хв), а потім просить їх за бажан­ням прочитати своє визначення поняття «здоров'я».
  2. Коли всі бажаючі зроблять повідомлення, ведучий знайомить учасників з визначенням здоров'я Всесвітньої організації охорони здоров'я.

Здоров'я це стан повного фізичного, духовного та соціаль­ного благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізич­них вад.
7.    Далі ведучий запитує в учас­ників: від чого залежить здоров'я?
Відповіді записує на дошці, при цьому він додає інформацію,
що ці умови називають факторами, і дає пояснення цього слова:
Фактор (лат. «той, що ро­бить») — рушійна сила, причина будь-якого процесу.
А потім продовжує запи­таннями:

  1. Є взаємозв'язок між цими причинами (факторами)? Який?
  2. На які фактори ми можемо впливати? Яким чином?

8.    Після обговорення ведучий знайомить учасників з інформа­цією про те, що здоров'я залежить від таких основних факторів:

  1. від спадковості — на 20%;
  2. від рівня медицини — на 10%;
  3. від екології — на 20%;
  4. від способу життя — на 50%.

9.    На наступному етапі веду­чий спочатку запитує учасників,
як вони розуміють поняття «спосіб життя».
Далі він об'єднує їх у малі групи (5—6 осіб) і дає завдання: «Дайте визначення  поняттю «здоровий спосіб життя», а потім розкрийте це поняття в малюнках, схемах, плакатах.
Час виконання 10 хв.
Після закінчення роботи групи презентують свої напрацювання.
Ведучий знайомить з визна­ченням поняття:
Здоровий спосіб життя — усвідомлене, активне ставлення до власного здоров'я, акумулю­вання певних позитивних або ней­тралізація негативних факторів, зовнішніх і внутрішніх.
10. Після презентацій ведучий проводить обговорення.
Запитання для обговорення:

  1. Що означає піклуватися про здоров'я?
  2. Що Вам дало виконання цієї вправи?

До уваги педагога (важливий висновок)! Вирішальним для збереження та розвитку здоров'я є спосіб життя людини, тобто всі дії і вчинки, якими наповнені взаємини лю­дини з самим собою і зовнішнім середовищем у житті. 2. Вправа «Як сказати «ні» Мета; відпрацювання навички сказати «ні» у випадку загрози на­силля чи відчуття дискомфорту. Відпрацювання кроків:
1.      Вислухати звертання спокійно, доброзичливо.

  1. Попросити пояснення, якщо щось незрозуміло: «Що Ви маєте на увазі?»
  2. Залишатися спокійним і ска­зати «ні».
  3. Пояснити, чому Ви говорите «ні».
  4. Якщо співрозмовник напо­лягає, повторити «ні» без пояс­нення.

Коментар для педагога: пункт 2 може бути вилучений, якщо дів­чина (хлопець) не сумнівається у своєму рішенні.
Обговорюючи «кроки», до­цільно уявити життєву ситуацію, не пов'язану із насиллям. Учні по­винні зрозуміти, що відмова не оз­начає розрив стосунків з людиною. Для того щоб не відштовхнути іншого, слід проявити співчуття, співпереживання. «Ні» потрібно говорити, враховуючи почуття ін­шого, але при цьому не забувати свої інтереси. Здатність сказати «ні» підвищує самооцінку в очах інших людей.
5. Вправа «Кажемо «ні»
Мета: моделювання ситуації для відпрацювання навички ка­зати «ні».
Учні моделюють ситуацію і програють її.
Наприклад:
1.    Хлопці запросили дівчину послухати музику.

  1. Твої знайомі однолітки зібралися на відпочинок до лісу з алкогольними напоями.
  2. Тобі пропонують спробу­вати «травку».

Після кожного програвання ролей виконавці відповідають на запитання:

  1. Як ви почували себе в цій ролі?
  2. Що хотілося змінити?
  3. В якій ролі легше висту­пати — умовляти чи казати «ні»?

Підведення підсумків
10-й клас
Тема: «Що означає «ціліс­ність тіла, розуму, духу»?
Мета: діагностування психіч­ного стану, практичне ознайом­лення з прийомами зняття стресу, впливу психічного і фізичного стану на розумову діяльність.
Приладдя: аркуші формату А-4, маркери, пам'ятки чи плакати за проблемними питаннями. LВправа-розминка
Мета: створити певну пози­тивну атмосферу для подальшої роботи.
Інструкція: продовжити фразу: «Коли я незадоволений (коли у мене щось не виходить), то я..,»
2. Вправа «Чотири психічних стани»
Мета: ознайомити учнів з основними видами психічних станів, які впливають на фізичне і психічне самопочуття, поведінку; запропонувати шляхи корекції не­гативних наслідків під час стресо­вих ситуацій. Що б там хто не казав, але в житті наші стосунки з ін­шими людьми відображаються через переживання. Кожен із нас у певний момент життя пережи­ває почуття, які відрізняються за якістю й інтенсивністю, від слабо усвідомлених пережи­вань до пристрастей. Саме такі тимчасові зміни в психіці людини отримали назву психічних станів, саме вони і впливають на наше тіло, розум, дух.
Давайте поговоримо про відомі всім чотири психічні стани, які бу­вають у кожної людини і мають позитивний або негативний вплив на нашу поведінку й самопочуття (зокрема настрій). Такими є:

  1. Стан психічної втоми.
  2. Стан психічної напруги.
  3. Стан психічної тривоги.
  4. Складний психічний стан — емоційний стрес.

Інструкція: об'єднатись у чо­тири групи і з'ясувати, чим ха­рактеризується кожний стан, чим відрізняється один від одного, а також спробувати, спираючись на свій життєвий досвід, запро­понувати шляхи поліпшення са­мопочуття та виходу з подібних стресогенних ситуацій. Потім познайомитися з порадами пси­хологів.
Інформація для вчи­теля: на першому етапі клас об'єднується в групи, кожна група отримує картки з описом психіч­ного стану. їхнє завдання — оз­найомитися зі змістом і запро­понувати шляхи корекції даного стану, виходячи зі свого життє­вого досвіду. На другому етапі кожна група доповідає про свої напрацювання. Після кожного виступу вчитель знайомить клас з порадами психологів (підготов­лені на плакатах або у вигляді пам'яток).
Зміст карток
Картка І
Найбільш поширеним та ак­туальним у нашому житті є стаи психічної втоми — коли є мета, відбувається процес досягнення мети, але немає (не видно) резуль­тату. Наприклад: виконуємо якусь роботу чи наукове дослідження, але кінцевого результату можна досягти не відразу.
Що характерно для цього стану?
З фізичної точки зору, розви­ток втоми свідчить про значне зменшення внутрішніх резер­вів організму, про перехід його на менш ефективні методи діяль­ності. У результаті знижується темп роботи, увага, ритмічність і координація рухів.
З психологічної точки зору, втома — це депресія, роздрату­вання, гнів, мала активність (або хаотичність), порушення пам'яті та мислення, послаблення волі (зниження витримки, рішучості, самоконтролю, зникнення настир­ливості) і сонливість.
Що можна зробити? Як поліп­шити психологічний стан?
По-перше, радимо намічати проміжні результати при досяг­ненні мети, а головне — радіти кожному окремому успіху.
По-друге, рекомендуємо зро­бити будь-що, де результат буде видно відразу (наприклад, відпра­сувати білизну, до якої тиждень руки не доходили; прибрати по­мешкання тощо).
По-третє, кожного ранку ста­вити собі три запитання:

  1. Що обов'язково потрібно зробити сьогодні?
  2. Що можна зробити завтра?
  3. Що має бути зроблено про­тягом тижня?

Картка 2
Другий стан, якому слід при­ділити увагу, — стан психічної напруги, коли для досягнення мети необхідно докласти занадто великі психічні зусилля.
Що характерно для цього стану?
По-перше, занепокоєність, тривога, страх або гнів. По-друге, підвищення тиску, частоти пульсу, температури. По-третє, можливі зміни в швидкості розумових про­цесів та характері рухової актив­ності.
Стан психічної напруги вини­кає тоді, коли:

  1.     час  для виконання завдання
    чи відповідальної роботи обме­жений передбачаються іспити, виступ (доповідь) перед великою аудиторією;
  2. необхідно діяти в присут­ності керівництва;
  3. виявляється брак інфор­мації.

Що можна зробити в такій си­туації?
По-перше, контролювати ко­жен свій крок, продумувати кожен учинок, діалог.
По-друге, підстрахуватися до­датковою інформацією, обдумати хід свои дій.
По-третє, не відкладати ро­боту «на завтра», особливо коли на виконання справи не зали­шається часу.
Крім того, радимо подумати про підвищення свого рівня обізнаності. Також бажано мати надійних помічників.
Якщо Ви відчуваєте психічну напругу, можна:

  1. чергувати дихання (глибоко вдихнути й затримати дихання);
  2. сконцентрувати увагу на ви­разі очей, гучності голосу;
  3. чергувати ходу (швидку та повільну).

Психологи радять три основні засоби профілактики підвищеної напруги:

  1. психологічний відбір осіб для діяльності в екстремальних умовах;
  2. виховання емоційних, мо­ральних і вольових якостей, які сприяють можливості керувати психічними станами;
  3. створення сприятливого пси­хологічного клімату й оптимізація умов діяльності.

Картка З
Стан психічної тривоги ви­никає тоді, коли очікуєш непри­ємних результатів, тобто є мета, але немає засобів її досягнення (наприклад, виклик до начальника або біля дверей стоматолога).
Для цього стану характер­ними є:

  1. занепокоєність;
  2. дискомфорт;
  3. очікування найгіршого або невизначеного.

Стан психічної тривоги особливо притаманний людям, залежним від інших, невпевненим у собі. Ці люди будь-які життєві ситуації сприймають як оцінку їх особистісних якостей або компе­тентності.
Слід зазначити, що стан три­воги — реакція ситуативна (не­тривала) і залежить від схильності самої людини до негативного про­гнозу власної діяльності (напри­клад: «Усе погане і, як завжди, трапляється тільки зі мною»).
Що можна зробити?
Головне, потрібно пам'ятати: можливі невдачі матимуть місце кожна у свій час, тому вирішу­вати їх теж слід по черзі, а не «усе відразу на мене навалилося».
Якщо відчуваєте тривожність, можна:

  1. уявити блакитну кулю, небо тощо;
  2. вдатися до фізичного наван­таження (швидкої ходи, чергу­вання дихання);
  3. змусити себе посміхнутися у важкий момент.

До речі, варто засвоїти методи, які допоможуть подолати низьку самооцінку та сформувати від­чуття впевненості в собі.
«П'ятнадцять кроків до впевненості в собі»
(Ф.Зімбардо)

  1. Зізнайтеся собі у своїх силь­них та слабких сторонах і від­повідно сформулюйте свої цілі.
  2. Вирішіть, що для Вас має цінність, у що Ви вірите, яким Ви хотіли б бачити своє життя (про­аналізуйте свої плани й оцініть їх із точки зору сьогоднішнього дня).

3.     Докопайтеся до коренів. Проаналізувавши своє минуле, розберіться в тому, що спричи­нило Ваш теперішній стан. Нама­гайтеся зрозуміти та пробачити
тих, хто змусив Вас страждати чи не допоміг, хоча міг. Про­бачте собі свої минулі помилки, омани та гріхи. Після того як ви «витягли» з тяжких спогадів
хоч яку-небудь користь, «по­ховайте» їх і не повертайтеся до них. Чорне минуле живе в на­шій пам'яті доти, доки ми його не проженемо. Звільніть краще
місце для згадок про успіхи, хай і невеликі.
4.    Почуття провини та сорому ніколи не допоможуть Вам до­сягти успіху. Не дозволяйте собі піддаватися їм.

  1. Шукайте причини своєї поведінки у фізичних, соціаль­них, економічних та політичних аспектах сьогоднішньої ситуації (як воно і є), а не в недоліках своєї особистості.
  2. Не забувайте, що кожну подію можна оцінити по-різному. Реальність — це не те, що кожен окремо бачить, це не більше, ніж результат угоди між людьми нази­вати речі певними іменами. Такий погляд допоможе Вам терпляче ставитися до людей і великодушно сприймати те, що може здаватися приниженням.
  1. Ніколи не говоріть про себе погано, не приписуйте собі нега­тивні риси («дурний», «невродливий», «нездібний», «невезучий», «невиправний» тощо).
  2. Ваші дії можуть підлягати будь-якій оцінці. Якщо вони не підлягають конструктивній критиці — використайте це для свого блага, але не дозволяйте іншим критикувати Вас як осо­бистість.
  3. Пам'ятайте, що іноді по­разка — це удача, адже завдяки їй Ви можете зрозуміти, що праг­нули хибної мети, яка не варта зу­силь, а можливих наступних біль­ших неприємностей Вам удалося уникнути.

 

  1. Не миріться з людьми, за­няттями чи обставинами, які зму­шують Вас відчувати свою непов­ноцінність. Якщо Вам не вдається змінити їх або себе настільки, щоб Ви відчули впевненість, то краще перестати спілкуватися з ними. Життя досить коротке, щоб вит­рачати його на смуток.
  2. Дозволяйте собі розслаб­лятися, прислухатися до своїх ду­мок, займайтеся тим, що до душі, сам на сам. Так Ви краще зможете себе зрозуміти.
  3. Більше спілкуйтеся! На­солоджуйтеся тією енергією, якою обмінюються люди — такі несхожі та своєрідні, Ваші брати

і сестри. Припустіть, що й вони можуть відчувати страх та не­впевненість, постарайтеся їм допомогти. Вирішіть, чого саме Ви очікуєте від них і що можете їм дати. А потім дайте їм зро­зуміти, що Ви відкриті для такого обміну.
13.     Перестаньте надмірно оберігати своє «Я» — воно значно міцніше та пластичніше, ніж Вам здається. Хай краще воно відчуває короткочасний емоційний удар, ніж перебуватиме в бездіяльності й ізоляції.

  1. Виберіть для себе декілька віддалених серйозних цілей. Поділіть їх на менші, проміжні цілі. Не залишайте без уваги ко­жен свій успішний крок та не за­бувайте підбадьорювати і хва­лити себе. Не бійтеся виявитися безсоромним, адже Вас ніхто не почує.
  2. Ви — не пасивний об'єкт, на який «звалюються» неприєм­ності, не травинка, яка з хвилюван­ням чекає, що на неї наступлять.

Ви — верхівка еволюційної піраміди, Ви — втілення надій Ваших батьків.
Ви — неповторна особистість, активний творець свого життя. Якщо Ви впевнені в собі, то пе­решкода стає для Вас викликом, а виклик кличе до звершень. І тоді сором'язливість відступає, тому що, замість того, щоб тур­буватися, як Вам жити, поринаєте в саму гущу життя.
Картка 4
Переходимо до досить склад­ного психічного стану — емо­ційного стресу, коли виникає екстремальна ситуація: є мета, але її досягнення не залежить від людини.
Для цього стану характер­ними є:

  1. занепокоєність;
  2. відчуття невідворотності, катастрофи, невдачі;
  3. негайна мобілізація захисних сил для правильного рішення.

(Примітка: насті, тривалі емоційні стреси викликають хво­роби.)
Стреси бувають фізичні та пси­хологічні. Фізичний стрес виникає внаслі­док впливу фізичних подразників (гучна музика, звук, надто яскраве світло тощо).
Психологічний стрес; це ре­зультат дії екстремальної ситуації, ставлення людини до неї, а також оцінка її складності.
Причинами психологічного стресу можуть бути:

    • раптова зміна (наприклад, завдання);
    • дефіцит часу та умов для його виконання;
    • висока значущість мети;
    • відповідальність, сумлін­ність у досягненні бажаного ре­зультату.
 

 

 

 

   

 

 
   

 

 
   

 

 
 

 

 
 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
   
 
 
 
 

 


 

   
 
 

 

 
 
 
 
 

 

 

 
 

 

 

 
а

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 
,.,.llklkl


   
 
 
 

 

 


 
 

 
 
 

 

дизайн розробка та підтримка сайту

ПП "Візард"