ееее
 
 

Новини

 
 

                ОЗДОРОВЧІ ТЕХНОЛОГІЇ ШКОЛА СПРИЯННЯ ЗДОРОВ'Ю

Сьогодні ми аналізуємо пи­тання, яке хвилює нас сьогодні, буде хвилювати завтра, питання сьогодення та питання майбут­нього: здоров'я. 2006-й рік — рік дитини. Життя доводить, що освіта та здоров'я нерозривно взаємопов'язані. Тут є динаміка, яку ми не можемо ігнорувати, якщо у нас є бажання забезпечити захист, підтримку та сприяння ос­віті й охороні здоров'я нашого по­коління. Підтримуючи молодь у її прагненні зберегти своє здоров'я, ми повинні переорієнтуватися з лікування на профілактику з по­долання хвороби на запобігання її, адже, за висловом Томаса Мора, «мудрий швидше уникатиме хво­роб, ніж вибиратиме засоби проти них».
Шкільне життя насичене різ­номанітними стресогенними фак­торами. Успіх освіти грунтується не лише на міцних знаннях, а й на міцному здоров'ї.
За останні п'ять років захво­рюваність дітей 7— 14 років збіль­шилася майже на 45 %. Спостері­гається зменшення кількості здо­рових школярів з 34 % (у першому класі) до 9—10 % (серед стар­шокласників). Зростає загальна дитяча інвалідність
Більш як половина ді­тей 12—14 років (близько 65—70 %) та більше як 75 % дітей 15—18 років уживають алкоголь. Кожна третя дитина 12—14 років і кожна друга після 15 років — курить. Кожний п'ятий підліток 15—18 років вживає наркотики. Майже половина генофонду на­ції із різних причин не відтворю­ються у наступному поколінні:

  1. 50 % учнів мають хронічні захворювання, третина з яких об­межують вибір професії;
  2. від 20 до 80 % учнів за­гальноосвітніх шкіл мають поєд­нану патологію 2—4-х систем ор­ганізму;

15 млн чоловік проживає на екологічно забруднених тери­торіях.
Протягом періоду навчання у 3—5 разів зростає частота пору­шень зору і осанки, у 2—4 рази — нервово-психічні порушення.
Здоров 'я — найбільше благо. Так говорили давні римляни. Лю­дина завжди прагнула і прагне збе­регти й зміцнювати своє здоров'я, але, на жаль, мрії про здоров'я найчастіше не реалізуються прак­тично.
Кожна школа має своє обличчя. Учитель — особистість, і вона неповторна. Його завдання — на­повнити життя дитини змістом і смислом, зберегти здоров'я. Ми розуміємо, що всі науки не ви­вчиш, але здоров'я своїх дітей (уч­нів) ми повинні зберегти не погір­шивши, зробити дитину здоровою та щасливою.
1 що нам заважає...
1. Ви пробували не згина­ючи спини і не змінюючи положення рук і ніг нерухомо про­сидіти 45 хв? Це не так просто. Виявляється, що сидіти рівно за партою під час письма дитина може не більше 18 секунд. Потім вона починає «лягати», згинатись і скільки б учителі не закликали дітей сидіти рівно, вони все одно будуть горбитися. Звідси сколіоз
і поганий зір.

  1. 35 років тому в школах пе­рейшли на швидкісне безвідривне письмо, але якщо імпульсивно-на-жимний ритм письма чорнильною ручкою відповідає природним синусоїдальним біоритмам ди­тини (зусилля — розслаблення, зусилля — розслаблення), то від безвідривного письма кулько­вою ручкою відбувається постійне наростання напруження. Як наслі­док, уже через 20 хв у маленької дитини фіксуються ознаки стено­кардії. А це означає, що від такої простої дії, як оволодіння навич­ками письма, учень втрачає до 6 % свого життєвого потенціалу. А за весь перший клас—до 10 %. Тому на кулькову ручку потрібно переходити в п'ятому класі.

Під час контрольних чи ек­заменаційних робіт уже через 10—15 хв школяр піддається так званому «шкільному шоку» або виявляється байдужість до рестенокардія, не говорячи уже про короткозорість і порушення осанки.

  1. Наступний фактор — на­вчальне середовище із негативною екологією (закриті приміщення, обмежений простір, заповнені одноманітними і штучно створе­ними предметами). Це швидко виснажує нервово-психічну енер­гію, імунно-захисні функції ор­ганізму, закріпачує реалізацію генетичних програм. А ще — так званий вербальний або словесно-інформаційний принцип будови навчального процесу. Учень пере­творюється на приймаючий про­грамований пристрій, а вчитель —, на передавальний програмуючий. Така школа, зокрема, з «прогре­сивно комп'ютерними техноло­гіями навчання «вирощує» учнів за законами програмування».
  2. У «сучасному» навчаль­ному закладі особливо захоплю­ються методиками розвитку інте­лекту, при цьому не приділяючи увагу емоційно-образному, чут­тєвому навчанню та вихованню. Це призводить до роздвоєння в дитини інтелектуального і чут­тєвого, до розладу уявлення. Сьо­годні, на думку лікарів, симптоми прихованої шизофренії спостері­гаються в 40—45 % учнів уже в 4-му класі (у Росії— 60—70 %). Вплив електронних засобів масо­вої інформації, рок-музика на ді­тей із підірваною психікою, зруй­нованою уявою робить їх біоробо-тами. Вони стомлені й тому легко можуть піддаватися навіюванням, маніпуляціям свідомістю.

6.      Наступне, що ми, учителі, батьки, медики, повинні відро­дити в школах, — це гармонію, нерозривний зв 'язок дитини з природою. До цього додається нестабільність — постійне екс­периментування над системою освіти (брак глибоких медико-гігіснічних, психофізіологічних досліджень впливу системи освіти на здоров'я дітей, відсутність єд­ності поглядів і бажань деяких ла­нок медичних працівників (скоро­чення медперсоналу). Отже, школа і батьки винні в тому, що в дітей ви­никають неврози, психосоматичні і вегетативні розлади, порушення постави, хвороби опорно-рухової системи, патології артеріального тиску, погіршення зору, розлади психіки, імунної системи, дегра­дації дітородних функцій. Усе це відбувається на тлі нестатків і сі­мейних негараздів, погіршення екології, незбалансованого харчу­вання, ранніх шкідливих звичок (куріння, алкоголізму, наркоманії), розпусти під впливом «статевого виховання» та багато чого іншого. Трагедія саме в тому, що всі вади здоров'я передаються з покоління до покоління, і ми маємо деграда­цію суспільства.
7. Меблі на виріст (у ро­мані Віктора Гюго «Людина, яка сміється» — описано, як викраде­них дітей заковували в колодки. Тим самим обмежували природні їхні процеси розвитку). Наші за­ надто маленькі або великі парти, звичайно, не колодки, але шкоди від них чимало. Нам потрібні такі меблі, щоб забезпечити (застосу­ вати) режим зміни динамічних поз (пишуть і сидячи, і стоячи).
8.  Людина живе в тривимір­ ному просторі — і просто немож­ ливо весь урок дивитися на дошку. Необхідно нейтралізувати згубний вплив умов закритих приміщень і обмеженого простору — особ­ ливо це важливо в початковій школі. Аналізуючи вищеназвані наші проблеми, ми повинні усвідомлю­вати, що розвиток розумової втоми має певні відмінності у порівнянні з фізичною, яка призводить до ав­томатичного припинення роботи, а розумова втома викликає нер­вово-психічне перезбудження, не­вротичні розлади, роздратованість, головний біль.
Недостатня рухова активність дитини, особливо в перші роки її життя, спричиняє блокування генофонду, затримку тілесного та психічного розвитку. Тому ви­ростають покоління життєво роз­слаблених, кволих дітей.
Ісус Христос казав: «Встань і ходи!», іншими словами — ру­хайся, життя — це рух. А що весь час говоримо ми (батьки, вчителі): «Сядь і сиди! Сиди тихо! Не бігай, не стрибай, бо впадеш! Сиди і слу­хай! Не крутись!» — такі наші го­ловні «виховні» настанови (див. діаграми 1—7 на с 19—21).
Проте це не єдиний фактор, що впливає на здоров'я підростаючого покоління. Тому я погоджуюся з дум­кою професора, доктора медичних наук В. Базарного (Росія) та дирек­тора Московської ЗОНІ № 760 В. Гар­маша, що «педагогіка лише тоді стане наукою, коли вона відкриє за­кони розкріпачення духовно-тілес­них і тілесно-фізичних потенціалів людини, які ввійдуть в основу на­вчально-фізичних процесів».
Розуміння всіх цих проблем зумовило появу на Черкащині мережі шкіл сприяння здоров'ю (школи культури здоров'я). Де­сять державних програм спряму­вали роботу Національної мережі шкіл сприяння здоров'ю.
Що ж є основою школи спри­яння здоров'ю, ЇЇ обличчям? (Див.

 

 

Модель упровадження оздоровчих технологій

1

'

 

 

'

'

 

!

Базові дисципліни
І. Біологія людини 2.0БЖ
3.       Фізична культура та здоров'я
4.      Валеологія
5.      Екологія

 

Позакласна та позашкільна діяльність
1. Музикотерапія (музична вітальня, музичні
перерви, музичні зустрічі)
2. Тренажери и й зал (секції, змагання, індиві­
дуальні заняття)
3. Науково-дослідна робота в МАЛ (еколо­
гія, біологія, валеологія, медицина)

 

Медичне забезпечення
1.      Мануальна терапія
2.      Аромотерапія
3.      Фітотерапія
4. Санація (стоматологічний ка­
бінет)

 

З вашого дозволу я коротко проаналізую роботу колективу Уманської загальноосвітньої школи І—III ступенів № 10, екс­периментального навчального за­кладу всеукраїнського рівня.
1999 рік—у школі навчається 370 учнів, обстежено — 330, ви­явлено захворювання у 294-х дітей:

  1. • знижений зір у 53 учнів порушення постави у 80 учнів;
  2. плоскостопість у 102 учнів;
  3. фізіологічні зміни серця у 31 учня.

Виникла негайна проблема — сформувати в учнів свідоме, від­повідальне ставлення до свого здоров'я:
1. Знання повинні стати ре­ально дійсними, визначаючи
поведінку кожного — предмет валеологія — за авторською про­грамою.

  1. «Паспорти здоров 'я» — для кожного учня. Це визначення ін­дивідуального рівня здоров'я. Розробляється індивідуальна про­грама фізичного розвитку й оздо­ровлення.
  2. Контроль по класних кім­натах  за повітряно-тепловим

режимом і бактеріальним станом повітря (використовується озо­натор).

  1. Фізкультхвилинки, мішечки із сіллю певної ваги, масажери — каштани, масажні рукавички, дерев'яні масажери для профілак­тики плоскостопості — для збе­реження високої працездатності протягом уроку.
  2. Стоячі парти — для зняття напруження в опорно-м'язовому апараті при довготривалому сидінні.
  3. Музикотерапія — врахо­вуючи, що музика може знімати втому і заряджати людину енер­гією, позитивно впливати на сис­теми кровообігу та дихання. Розрізняють пасивну й активну. Для кожного конкретного учня потрібно добирати індивідуальні мелодії. Існують мелодії — ціли­телі, мелодії — подразники.

7. Фітоциндарії — вияв­ляється, для того, щоб мати міцне здоров'я, треба «завести» по­ трібний вазон (Овнам — герань, Тільцю — фікус, Близнюкам — мелісу, Ракові — женьшень, Ле­вам — кімнатні лілії, бегонії — Рибам, плющ — Стрільцям).
8.      Колір приміщень, інтер'єру — психологи дово­дять, що емоційний портрет і стан
здоров'я людини можна визначити за допомогою кольору. Цей метод більш ефективний, за словами зна­менитого російського психоневро­лога В. М. Бехтерева. Ми шкірою
відчуваємо колір, який може лі­кувати, а може і калічити. У кож­ного свій колір-цілитель і колір-подразник (червоний підбадьорюі активізує життєві сили, жов­тий — ознака інтелекту, зеле­ний — символ молодості й гар­монії, ліловий — пробуджує ін­туїцію).
9.  Навчання і надання першої допомоги в різних життєвих ситу­аціях.
10. Природовідповідний підхід (екологія душі, Любов до рідного краю, природи).
      \\. Їпотерапія
і активізує життєві сили, жов­тий — ознака інтелекту, зеле­ний — символ молодості й гар­монії, ліловий — пробуджує ін­туїцію).

12. Танці — у ритмі танцю зовсім зникають болі в ділянці хребта, перестає докучати голов­ний біль, зміцнюється імунітет, а тому й застуда менше чіпляється. Танцювальна музика навіює гарні думки, а отже, поліпшується наст­рій, наповнює духовністю — деп­
ресій не буде.
13. Магічна сила каменю (вузь­ких і довгих камінчиків, зібраних після грози): природні мінерали незамінні для масажних проце­дур (нефрит, яшма, гірський кришталь). У вигляді кульок ви­користовуємо для стимуляції ак­тивних місць на долоні. Такий ме­тод дає відчутні результати (зні­має втому, нервове тремтіння рук, нормалізує кровообіг, зміц­нює кістки, поліпшує пам'ять (10—15 хв). Кришталь очищує біополе, нормалізує тиск, за до­помогою кришталевого намиста, зникає головний біль. Якщо діти перебирають граючись камін­чики — це призводить до того, що їх обминають хвороби.

  1. Учні охоплені оздоровчою фізкультурою, масажем.
  2. Працюють стоматологіч­ний, масажний, тренажерний ка­бінети.

Проводиться аромотерапія методом інгаляції: «обкурю­вання», «суха інгаляція».
17. Використання в січні — лютому місяці в раціоні 1—4-х класів напою із сухофруктів, трав'янистих чаїв — індивіду­ально.
У нас є позитивні напрямки роботи, щорічні результати, але є і проблеми:
1. Профілактика неврозів (здо­рова ЦНС):

  1. відповідний режим праці та відпочинку;
  2. проведення протягом пере­рви і уроків невеликих фізкультхвилинок, музичних пауз, аромотерапії, кольоротерапії, ауто­тренінгів;
  3. активна робота психотера­певта, анкетування школярів із ме­тою виявлення їхніх проблем;

бесіди з батьками щодо за­борони дітям переглядати теле­візійні програми, які не відпові­дають їхньому віку.
навколишнього середовища на здоров'я дітей.
7. Психологічно підготува­тися самому, як педагогу, підго­тувати оточуючих — постає нова проблема — діти ВІЛ-інфіко-ваних батьків (прийдуть в ДНЗ, школи...)-
Формування здорового спо­собу життя, пропаганда престиж­ності здоров'я — мають стати на­ціональною доктриною. Життя пе­реконує: за хвороби та помилки ми розплачуємось не лише в ста­рості, а й щодня, причому не лише сам хворий, а й держава — еконо­мічними збитками, сім'я — зніве­ченими долями, народ у цілому — демографічною кризою, духовним і фізичним зубожінням.
Тому прошу розробити і прий­няти національний план дій, який би виробив у кожної людини пере­конання: «Бути здоровим — прес­тижно, модно, корисно».
Спостереження та дослі­дження свідчать про те, що у 4-му класі школярі засвоюють навчальний матеріал тими ж ме­тодами, що і у перші два роки шкільного життя. Відбувається збільшення обсягу знань, умінь, навичок, але не відбувається по­мітних змін у розвитку дитини. Наприклад, деякі школярі недо­статньо розуміють прочитаний текст, не повністю володіють тех­нікою читання, грамотним пись­мом як загально навчальними вмін­нями, у них не розвинена здібність розв'язувати творчі задачі тощо. У Державному стандарті базо­вої та повної загальної середньої освіти зазначено, що відбір змісту предметів 12-річної школи ґрун­тується на принципі наступності між початковою та основною, основною та старшою школами. Забезпечення такої наступності та здійснення заходів, спрямова­них на адаптацію дітей до основ­ної школи, є важливою передумо­вою успішного навчання школярів у 5-му класі. Для розв'язання цих завдань учителі-предметники вра­ховують психологічні особливості 10—11-річних школярів, рівень пізнавальної діяльності, з яким діти прийшли до 5-го класу; про­аналізовано проблеми, з якими учні зустрічаються в адаптацій­ний період, та вироблено шляхи їхнього подолання.
За свідченням психолога школи, у цьому віці у зв'язку з по­чатком етапу статевого дозрівання відбуваються зміни у пізнавальній сфері молодших підлітків: уповіль­нюється темп їхньої діяльності виконання певних видів робіт по- , требує більше часу. Діти частіше відволікаються, можуть бути роз­дратованими, неуважними, не­адекватно реагувати на заува­ження тощо. Це, як наслідок, може бути причиною зниження рівня навчальних досягнень, утрати мо­тивації до навчання, породжувати конфліктні ситуації між одноліт­ками та дорослими.
Проте, як свідчить аналіз ус­пішності (див. діаграми 8—16 на с. 23—25) з різних предметів, особливі відмінності у результа­тах відсутні. Таких результатів досягнено завдяки щонайменше трьом причинам:
1. Зміст навчальних предметів основної школи вибудовується системно, що, у свою чергу, пе­редбачає сформованість у шко­лярів добре розвиненого теоретич­ного мислення. У п'ятикласників же воно лише формується. Вони звикли працювати з одиничними поняттями та термінами. Тому, щоб не перевантажувати дітей, наукові терміни і поняття вчи-телі-предметники вводять посту­пово, вчать їх виокремлювати, ха­рактеризувати, використовувати у різних ситуаціях під час уроків із різних предметів. Причому, не лише на репродуктивному рівні (запам'ятай, повтори), а й на ос­нові вже сформованих уявлень і досвіду практичної діяльності.

  1. Високі вимоги до самостій­ності та відповідальності підліт­ків без урахування їхніх вікових особливостей можуть становити загрозу для емоційного благопо­луччя дитини.

Дорослі очікують від підліт­ків здатності розуміти інших людей, співіснувати з ними на принципах рівноправності та толерантності, а наприклад, у п'ятикласників ці властивості лише починають фор­муватися, і їхній розвиток вимагає терпіння, обережності, ділового на­вчання, створення ситуацій, у яких підлітки навчаються враховувати чужі погляди.

  1. З 1995 року проводиться са­моаналіз діяльності навчального року. Для здійснення такого са­моаналізу, користуючись різними джерелами, педагогічний колектив вибрав описово-порівняльно-аналі-зуючу характеристику діяльності закладу, доповнюючи схемами, циклограмами, таблицями, які міс­тить наша комп'ютерна база. Така моніториигова оцінка діяльності всіх ланок роботи колективу дає можливості вносити корективи, робити аналіз, прогнозувати май­бутнє, порівнювати, зіставляти, а особливо планувати для здобуття максимально корисного результату (якість знань + здоров'я особис­тості = позитивний результат).

Педагогічний колектив хоче дати дітям три установки:

  1. на життя і здоров'я;
  2. на суть і мету життя;

на вдосконалення фізич­ного, духовного та соціального здоров'я (ведення здорового спо­собу життя).
Прагнемо у своїй школі ство­рити себе триєдино:

  1. Валеологічно (бути здо­ровим).
  2. Професійно (визначити свій шлях життя).
  3. Духовно   (знайти   свій ідеал).

«Щаслива людина чи ні, зале­жить від того, що вона сама з цього приводу думає» (Мішель Мон-теню). Ці слова можна доповнити думкою, що жодна людина не в си­лах змінити обставини, але може змінити звичку реагувати на них.

 

 

 

 

   

 

 
   

 

 
   

 

 
 

 

 
 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
   
 
 
 
 

 


 

   
 
 

 

 
 
 
 
 

 

 

 
 

 

 

 
а

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 
,.,.llklkl


   
 
 
 

 

 


 
 

 
 
 

 

дизайн розробка та підтримка сайту

ПП "Візард"