ееее
 
 

Новини

 
 

ПРОФІЛАКТИКА ЙОДОДЕФІЦИТУ У ВИХОВНІЙ ТА ПОЗАКЛАСНІЙ РОБОТІ

З досвіду роботи НВК «СЗШ № 2-гімназія» м.Трускавця Львівської області
Українська нація вироджується. На кожну новонароджену дитину в різних регіонах України припадає від двох до чотирьох смертей. При цьому більшість дітей народжується з патологіями. Помітне місце посідають патології, пов'язані з йододефіцитом

Йод необхідний людському організмові для синтезу гормонів щитовидної залози. Нестача йоду в раціоні майбутньої матері стає причиною мертвонароджених ді­тей, викиднів, народження дітей з ознаками спастичного паралічу та кретинізму, нейросенсорною глухотою, недостатньою масою, порушеннями функцій мозку, які зумовлюють затримку фізичного та психічного розвитку у дитячо­му та підлітковому віці.
У здорової дитини за нестачі йоду у ранньому післяпологовому розвитку порушується процес рос­ту і розвитку дитячого організму, особливо формування мозку (кре­тинізм). Нестача йоду в дитячому та підлітковому віці призводить до порушень розвитку головного мозку. Наслідком цього, як пра­вило, є розумова відсталість, що супроводжується погіршенням сприйняття, швидкою втомлюва­ністю і, як наслідок, погіршенням успішності у навчанні. Йододефі-цит стає перешкодою в реалізації життєвих планів учнів.
Щоб запобігти цьому, потріб­но проводити профілактичну ро­боту.
Історично склалося, що вітчиз­няна система охорони здоров'я спрямована не на профілактику захворювань дорослих і дітей, а на їх лікування. Обмеженість лікар­няно- та санітарно-профілактич­них закладів не дає змоги охопити населення України профілактич­ними заходами, зокрема пов'яза­ними з йододефіцитом.
У розв'язанні цієї проблеми могла б допомогти вітчизняна за­гальноосвітня школа: ознайомити учнів з теорією і методикою запо­бігання йододефіциту. У сучасних навчальних програмах загальноос­вітньої школи України не врахова­но проблеми негативного впливу йододефіциту на здоров'я дорос­лих і дітей. На усунення цього не­доліку у змісті освіти спрямовано досвід профілактики йододефіцит-них захворювань учнів у навчаль­но-виховному процесі СШ № 162 м.Харкова. Такі заходи включено до уроків з основ наук і частково до позакласної виховної роботи. Це не дає можливості виділити ефективність кожної ланки окре­мо. Але у цій школі не проводили дослідження ефективності профі­лактики йододефіциту, тому пред­метом дослідження обрано профі­лактику йододефіциту учнів у по-закласній виховній роботі.
Шлях реалізації
Для визначення гостроти про­блеми йододефіциту у січні 2002 року проведено пошуковий кон-статаційний експеримент. Со-ціолого-педагогічний зріз пока­зав, що лише 8 % учнів початко­вої, 14 % — основної і 19 % (дані округлені) старшої школи частко­во ознайомлені проблемою впли­ву йододефіциту на здоров'я до­рослих і дітей. Одержані дані вказують на необхідність проведення педагогічного експерименту.
Керуючись аналізом Держав­ної програми профілактики йод­ної недостатності у населення на 2002=—2005 роки, літературою з питань йододефіциту дорослих і дітей, досвідом СШ № 162 м.Хар­кова та чинними навчальними про­грами вітчизняної середньої за­гальноосвітньої школи ми провели початковий констатаційний екпе-римент (вересень 2003 р.) і розро­били програму «Профілактика йо-додефіцитних захворювань учнів у позакласній виховній роботі». Згідно з цією програмою, у НВК «СЗШ № 2-ГІМНАЗІЯ» м.Трус­кавця впродовж 2003/2004 н. р. проведено формативний експери­мент, до якого включено виховні програми.
У процесі проведення профі­лактики йододефіцитних захворю­вань у позакласній виховній роботі визначено чинники, які сприяють дієвості цієї програми. Серед них можна виділити такі: допитливість та зацікавленість дітей станом сво­го здоров'я та здоров'ям батьків; бажання отримати відповіді щодо залежності здоров'я від харчуван­ня; активізація творчих можливос­тей педагогічного колективу; ви­користання нових форм виховної роботи у спілкуванні і співпраці з учнями та їхніми батьками

 

Зведена порівняльна таблиця результатів початкового та кінцевого експериментів
профілактики йододефіциту

 

Запитання класу

2—4-ті класи

5—7-ті класи

8—9-ті класи

10—11-ті класи

 

 

243 учні

246 учнів

150 учнів

122 учні

 

 

КЕП
(%)

КЕК (%)

РКЕ

КЕП (%)

КЕК (%)

РКЕ

КЕП (%)

КЕК (%)

РКЕ

КЕП (%)

КЕК (%)

РКЕ

1

Чи впливає йододефіцит на ріст і здоров'я дітей? Так

6

50

+44

11

80

+69

14

89

75

18,5

92,6

74,1

 

2

Яка добова потреба йоду для дітей 6—12 років? (120 мкг), підлітків (150 мкг)

17

+17

20

+20

1

32,6

+32

3

38,5

+36

 

3

Які з перелічених продуктів містять велику кількість сполук йоду:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

• морська риба;

8

57

+49

11,2

64,2

+53

13,9

74

+60

17,1

78,6

+61

 

 

• морська капуста;

7

60

+53

12,7

63,9

+51

15

75,1

+60

18,2

78,5

+60

 

 

• томати;

20

+20

43,4

+43

47,1

+47

 

 

• кефір;

 

 

 

 

7

+7

 

20

+20

 

40,2

+40

 

 

• хліб білий?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4

Чи можна використовувати спиртовий розчин йоду для профілактики ЙДЗ? Ні

58

+58

40,3

66,4

+26

45

68,7

+34

50,3

70,5

+20

 

5

Чи варто підсолювати страви йодованою сіллю? Так

7

70

+63

10,1

80,3

70,2

16,1

88,7

+73

20,2

90,1

+70

 

6

Чи можна зберігати йодовану сіль під прямим сонячним промінням? Ні

70

+70

8

70,3

+62

15,3

72,6

+57

18,5

92,6

74,1

 

7

Яку кухонну сіль систематично вживає ваша сім'я:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

•  звичайну;

 

19

+19

32,7

45,8

14,6

29,4

-53

80

21,3

-55

 

 

• йодовану

 

58

+58

13,1

67,3

+54

82,4

70,6

+56

15,7

78,7

+63

 

 

КЕП — констатаційний експеримент початковий;
КЕК — констатаційний експеримент кінцевий;
РКЕ — різниця між даними КЕП і КЕК.

Заданими початкового конста-таційного експерименту у 2—4-х класах лише 6—8 % учнів воло­діють певною інформацією про вплив йододефіциту на ріст, роз­виток і здоров'я дітей та засоби профілактики. У 5—7-х та 8—9-х класах цією інформацією володі­ють відповідно 8—13 % та 14— 16 % учнів, а у 10—11-х — близь­ко 20 %. Усі учні (за винятком 1 % у 8—9-х та 3 % у 10—11-х класах) не ознайомлені з добовою потре­бою йоду. Разом з тим, близько половини учнів основної та стар­шої школи знають, що для про­філактики ИДЗ не можна вжива­ти спиртового розчину йоду. 8 % учнів 5—7-х, 15,3 % — 8—9-х класів та 18,5 % старшокласників знають, що йодовану сіль не мож­на зберігати під прямим сонячним промінням.
Аналіз результатів форматив­ного експерименту проведено на основі даних кінцевого конста-таційного експерименту та різ­ниці між даними початкового та кінцевого експериментів. Відповідно формативний експеримент сприяв тому, що 50—70 % учнів 2—4-х класів, крім визначення добової потреби йоду та вмісту йоду в томатах та кефірі, на за­питання тесту дали правильні відповіді, у 5—7-х та 8—9-х кла­сах — відповідно 63,9 % і 70,2 %. У 10—11-х класів процентний відсоток ще вищий. Порівнюючи різницю між даними початкового та кінцевого констатаційних екс­периментів, помітно, що кількос­ті учнів, котрі володіють інфор­мацією про йододефіцит, стано­вить у 2—4-х класах 44—70 %, у 5—7-х та 8—9-х відповідно 26,1—70,2 % та 33,7—75 %, а у 10—11-х класах — 20,2—74,1. Тобто позакласна виховна робо­та дає приблизно рівний приріст знань з окремих питань.
Учні мало обізнані з питань добової потреби йоду та продуктів харчування, що містять йод. 70 % учнів у 2—4-х, 80,3 % у 5—7-х, 88,7 % у 8—9-х і 90,1 % у 11-х класах вважають, що їжу потріб­но підсолювати йодованою сіллю. Однак, йодовану сіль вживають лише 58 % сімей учнів 2—4-х, 67,3 % — 5—7-х, 70,6 % — 8—9-х класів і 78,7 % сімей старшоклас­ників. Це означає, що знання не повністю визначають дії учнів з профілактики ЙДЗ.
Отже, недостатньою є не лише позакласна виховна робота з під­готовки учнів щодо розв'язання проблеми профілактики йододе­фіциту, а й робота з їхніми бать­ками. Робота школи з проблем йо­додефіциту, перенесена на уроки з основних предметів (додатковий формативний експеримент), пока­зала у додатковому підсумковому констатаційному експерименті підвищення рівня знань учнів ще на 15—20 %.
Заходи щодо профілактики ЙДЗ
Дуже незначна кількість на­селення володіє певною інфор­мацією про йододефіцит ж при­чину ИДЗ. (Як показав початко­вий констатаційний експеримент, без спеціально організованої роботи лише 6—8 % учнів 2—4-х, 8—13 %у 5—7-х, 14—16% у 8—9-х і 17—20 % старшоклас­ників.) Просвіта батьків та самих учнів з питань профілактики йо-додефіциту дає позитивні резуль­тати. Проведення протягом року трьох-п'яти позакласних вихов­них заходів з питань профілактики йододефіциту є недостатнім.
Потрібна щорічна систематична робота у тісній співпраці школи з медичними установами з питань
профілактики йододефіциту як з учнями, так і з їхніми батьками. З цією метою слід розробити ці­лісну систему профілактики йододефіциту, яка охоплювала б уроки з основних наук і позакласну ви­ховну роботу, причому, таку ро­боту треба починати з дошкільних закладів. Варто ознайомити шко­ли з досвідом роботи СШ № 162 м.Харкова «Профілактика йододе­фіциту учнів у навчально-вихов­ному процесі» та періодично про­водити масові опитування учнів та їхніх батьків. Останнє давало б можливість встановити зворотний зв'язок, одержати інформацію про результати профілактики йододе­фіциту учнів та, відповідно, допо­могло б проводити коригування цієї роботи. Література
1. Герасимов Г., Джатдоєва Ф. Что вы хотели бы знать о йододефицит-ных заболеваниях. Информация в во­просах и ответах для практических врачей. ЮНИСЕФ.
2. Йододефіцит. Україна в групі ри­зику // Директор школи. — 2003 р. — №16 (256), квітень.
3. Профілактика йододефіцитних захворювань учнів у позакласній ви­ховній роботі. Методичний посібник для класних керівників 1—11 класів / За ред. В.І.Шахненка. — Трускавець: Біофак ДДПУ, 2003.

 

25. В. Бабич. Організація профілактики тютюнокуріння серед учнів, - ж-л «Директор школи», № 33, 2005.
ОРГАНІЗАЦІЯ ПРОФІЛАКТИКИ ТЮТЮНОКУРІННЯ СЕРЕД УЧНІВ

Думка про те, що куріння допомагає відключитися від неприємностей, сприяє самоствердженню, покращує спілкування є хибною. Хоча на перший погляд може здатися саме так. Сьогодні в нашій державі широко рекламують тютюнові вироби, а ринок збуту став доступним для дітей, підлітків та учнівської молоді. За захоплення тютюном доведеться платити потрійну ціну.

Добре відомо, куріння — це форма наркотичної залежності. ВООЗ (Всесвітня організація охо­рони здоров'я) застерігає, що ку­ріння набагато небезпечніше, ніж це уявляли раніше. Нікотин, що міститься в сигаретах, цигарках, сигарах, люльковому тютюні — сильна отрута, яка здатна викли­кати захворювання органів дихан­ня, травлення, серцево-судинної системи та негативно впливати на репродуктивну функцію організ­му тощо. Запалена цигарка — це «унікальна хімічна лабораторія». Тютюновий дим містить окис вуг­лецю, синильну, мурашину, сірча­ну кислоти тощо, сполуки свинцю (олива), арсену, радіоактивний по­лоній, тютюновий дьоготь, амоні­ак, метиловий спирт та етерні олії. Близько 40 речовин, що входять до складу тютюнового диму, мають канцерогенну дію, тобто сти­мулюють утворення злоякісних (ракових) пухлин.
Курці мають підвищену схиль­ність до гострих і хронічних респі­раторних захворювань: трахеїти, бронхіти та хронічні пневмонії. Нікотин — один з найпошире­ніших ворогів серцево-судинної та нервової системи. Куріння є причиною значного підвищення кров'яного тиску й розвитку гі­пертонічної хвороби. У запеклих курців може знижуватися гостро­та зору та виникати так звана ку­ряча сліпота (послаблення зору в сутінках). У 90 % спостерігаєть­ся порушення слухового аналіза­тора (зниження гостроти слуху). Нікотин та інші складові тютю­нового диму негативно вплива­ють на функцію статевих залоз як у чоловіків, так і у жінок. У «пасивних» курців тютюновий дим може викликати подібні усклад­нення організму. Лише за один рік від наслідків куріння в світі поми­рає 4 млн людей.
На жаль, не всі педагогічні ко­лективи загальноосвітніх, профе­сійно-технічних, позашкільних навчальних закладів приділяють належну увагу проблемі дитячо­го і підліткового куріння. Сьо­годні треба рішучіше боротися за дотримання принципів здорового способу життя. Викликає занепо­коєння куріння підлітків (особли­во дівчаток) в громадських міс­цях, вдома, на території навчаль­ного закладу. За офіційними дани­ми, у 13—17 років 66 % хлопців та ЗО % дівчат мають згубну звичку, а досягнувши повноліття, 82 % юнаків та 72 % дівчат мають до­свід куріння цигарок.
Добре відомо, у вихованні ді­тей і підлітків важливе місце по­сідає особистий приклад дорос­лих. Проте звичним стало явище куріння, коли педагогічні праців­ники палять на території навчаль­ного закладу або ж у його стінах, а батьки — в присутності дітей. У таких ситуаціях, як правило, відсутня відповідна реакція керів­ництва навчальних закладів.
Але ж під час організації про­філактики куріння в учнівсько­му середовищі їм, у першу чер­гу, необхідно звертати увагу на недопущення випадків куріння вчителями, батьками та іншими дорослими в присутності дітей. Важливо, щоб діти не бачили до­рослих із сигаретою, а останні по­чинали боротьбу з курінням пере­дусім із себе.
Відповідно до наказу Мініс­терства освіти і науки України від 08.11.2004 р. № 855 «Про заборо­ну тютюнокуріння в навчальних закладах і установах Міністерства освіти і науки України і затвер­дження заходів щодо проведення антинікотинової інформаційно-освітньої та профілактичної робо­ти серед дітей, учнівської та сту­дентської молоді» педагогічні ко­лективи навчальних закладів усіх типів та рівнів акредитації мають посилити увагу до організації про­філактики куріння в учнівському середовищі. Це завдання реалізу­ється під час вивчення окремих навчальних предметів та курсів, що входять до Базового навчаль­ного плану (освітні галузі «Сус­пільствознавство», «Природознавство», «Здоров'я і фізична культу­ра»), затвердженого Державними стандартами середньої освіти (по­станова Кабінету Міністрів Украї­ни від 14.01.2004 року № 24 «Про затвердження Державного стан­дарту базової і повної середньої освіти»).
На уроках біології з тем «Кров і кровообіг», «Дихання», «Біоло­гічні основи поведінки людини» тощо увага фіксується на про­блемі впливу шкідливих звичок на органом людини. Інтегровані курси та курси за вибором «Люди­на та її здоров'я», «Екологія лю­дини» тощо містять інформацію про шкідливий вплив куріння на репродуктивну функцію, органи дихання і травлення людини.
Починаючи з 2000 року, в прак­тику роботи загальноосвітніх на­вчальних закладів України впро­ваджуються програми психоло-го-педагогічних тренінгів Комп­лексної програми формування навичок здорового способу життя серед дітей та підлітків: «Як стати вільним і улюбленим» (профілак­тика куріння та інших форм за­лежної поведінки у підлітків 12— 16 років, автор Коструб О.П.), «Життя без гачка» (профілакти­ка тютюнокуріння та інші форм залежної поведінки, автор Вінда О.В.), «Скажемо курінню — «Ні!» , (програма валеологічного тренін­гу, автор Сомова І.Г.). Програми увійшли до збірників, які рекомендовані Міністерством освіти і науки України як навчально-ме­тодичні посібники:
Формування навичок здорово­го способу життя серед дітей та підлітків /За ред. В.Г.Панкаг. — К.: Ніка-Центр, 2001.
Формування навичок здоро­вого способу життя у дітей і під­літків / За проектом «Діалоги». Видання третє, переробл. і до-повн.—К., 2003.
Запрошуємо до діалогу / По­сібник для підлітків 11—14 ро­ків. — К.: Богдана, 2003.
Фонд «Здоров'я для всіх» під­готував та направив для викорис­тання педагогічними працівника­ми в навчальних закладах букле­ти «Тобі незабаром 16... Не підда­вайся шкідливій звичці!», плакати «Курити чи ні?» тощо.
Ураховуючи, що проблема ку­ріння серед дітей та підлітків на­була в наш час особливої гостро­ти, звертаємо увагу органів управ­ління освітою, керівників навчаль­них закладів усіх типів та рівнів акредитації на необхідність поліп­шення профілактичної роботи що­до куріння в учнівському середо­вищі, ефективного використання у навчально-виховному процесі спеціальної науково-методичної літератури із зазначеного питан­ня, розширення в Україні мережі шкіл сприяння здоров'ю.

 

 

 

 

   

 

 
   

 

 
   

 

 
 

 

 
 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
   
 
 
 
 

 


 

   
 
 

 

 
 
 
 
 

 

 

 
 

 

 

 
а

 

 
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 
 
,.,.llklkl


   
 
 
 

 

 


 
 

 
 
 

 

дизайн розробка та підтримка сайту

ПП "Візард"