ееее
 
 

Новини

 
 

АКТИВНІ ТА ІНТРЕРАКТИВНІ ТЕХНОЛОГІЇ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ

Ефективність процесу на­вчання значною мірою зумовле­на методами його реалізації. Ос­кільки головною метою навчан­ня демократії у школі є вироб­лення в учнів навичок брати участь у суспільному житті та впливати на його хід, то знач­ною мірою воно повинно відхо­дити від традиційної форми ви­кладання. Тому, поряд із тради­ційними методами викладання, доцільно використовувати новітні, що грунтуються на та­ких засадах:

• формування у процесі на­вчання цінностей громадянсько­го суспільства та позитивного ставлення учнів до них;
• забезпечення взаємозв'яз­ку між методами викладання і практикою громадянознавства через створення мікроклімату у школі, який ґрунтується на принципах співпраці, справедли­вості, демократичності, дотри­мання прав людини тощо;
¦ поглиблення розвитку ко­операції в умовах навчально-ви­ховного процесу на рівнях «учень-учень», «учень-учитель»;
• використання активних та інтерактивних методів навчання, що забезпечує залучення учнів до постановки питань, дослідження проблем, процесу формулюван­ня рішень;
• вивчення суперечливих пи­тань за допомогою критичного аналізу різних поглядів, критич­ного мислення;
• залучення учнів до проце­су розв'язання суспільних про­блем через зміну особистої поведінки, активної участі у гро­мадському житті на місцевому рівні.
Технологія формування кри­тичного мислення вважається «ви­находом» американської педаго­гіки. Вона заснована на творчій співпраці вчителя та учня й орі­єнтована на розвиток в учнів аналітичного підходу до будь-якого матеріалу. Ця технологія розрахована не на запам'ятову­вання матеріалу, а на постанов­ку проблеми і пошук способів її розв'язання.
Технологія критичного мислен­ня включає в себе три стадії:
Перша: актуалізація наявних знань учнів, пробудження інте­ресу до теми. Саме на цій стадії визначається мета вивчення ма­теріалу. Для цього використову­ються різноманітні засоби: «моз­ковий штурм», напрацювання версій розвитку подій, що ви­вчаються, тощо.
Друга: осмислення нового матеріалу (нової інформації, по­няття, ідеї). Тут відбувається ос­новна змістовна робота учнів з текстом, причому під «текстом» слід розуміти не лише матеріал підручника, а будь-який істо­ричний документ чи будь-яке історичне джерело, а також лек­цію вчителя, відеоматеріали тощо. У процесі роботи учня з новою інформацією використо­вуються такі засоби, як читання тексту з коментарем, маркуван­ня тексту символами, складан­ня таблиць та ін.
Третя: роздуми або рефлек­сія. Тут учень осмислює вивчений матеріал і формує свою осо­бисту думку, ставлення до ви­вченого матеріалу. На цій стадії можлива дискусія, написання есе, складання схеми, запис ви­сновків у зошиті тощо.
Як свідчать дослідження су­часної дидактики, одне з найваж­ливіших завдань стратегії актив­ного навчання полягає у зміні форми спілкування в освітній діяльності. Ця зміна означає пе­рехід від монологічного до бага-топозиційного навчання, при якому відсутні концентрація на позиції вчителя. Організація та­кого процесу спілкування перед­бачає використання відповідних методів навчання, які переваж­но базуються на інтерактивних вправах.
Роль інтерактивних методів навчання у процесі педагогічної взаємодії вчені-дослідники та педагоги-практики визначають по-різному: одні вбачають у них панацею, котра розв'язує всі про­блеми навчального процесу, інші — вагомий додаток до системи методів навчання, а дехто — інструмент, який дозволяє знач­но урізноманітнювати досить однотипну форму пізнання на­вколишньої дійсності.
На нашу думку, під інтерак-тивністю розуміється не тільки процес взаємного впливу об'єктів, а й спеціально організована пізна­вальна діяльність, котра має чітко окреслену соціальну спрямо­ваність. Отже, до інтерактивних можуть бути віднесені такі мето­ди навчання, які організовують процес соціальної взаємодії, у процесі чи внаслідок якої в її учасників виникають нові знан­ня. Термін «інтерактивне навчан­ня» означає певний порядок інформаційної взаємодії між су­б'єктом навчального процесу і навчальним середовищем. Од­нією з основних умов інтеракції є наявність проблеми та робота над нею в групах (парах, трійках), ухвалення узгодженого рішення і діалог за підсумками роботи. За такої організації навчального процесу діалог спрямований на пошук загальних знаменників, розширення і можливу зміну власного погляду, відвертість у стосунках.
Запропоновані описи різних методик навчання сприятимуть виробленню позитивного став­лення до демократичних цінно­стей і дадуть можливість учням отримати досвід, який допомо­же формувати громадянські на­вички.
Інноваційні методики грома­дянської освіти передбачають спільну групову роботу, дебати, моделювання, рольові ігри, дис­кусії, індивідуальні та групові проекти тощо. Вони не лише підвищують зацікавленість учнів предметом, а й забезпечують глибше засвоєння змісту, вироб­лення громадянських навичок та відданість демократичним цінно­стям.
До ефективних методів на­вчання належать такі: «мозковий штурм»; робота в парах (трійках), навчальна співпраця; обговорен­ня проблеми у формі дебатів; ди­скусія; «дерево рішень», парла­ментські слухання, моделювання конкретних ситуацій тощо.
Робота в парах: змінних і постійних «Взаємообмін завданнями», «Взаємопєредавання тем»,
«Обговорення проблем» Організація роботи базується на тому, що один з партнерів є носієм інформації, знає шляхи розв'язання завдань, зміст теми, може провести дослід, проаналі­зувати ситуацію, документ, пра­цювати з картою. Він і передає цю інформацію іншому: розпо­відає, пояснює, відповідає на за­питання, демонструє тощо. Дру­гий партнер слухає, записує, ста­вить запитання, обговорює по­чуте, висловлює сумнів і т. ін. У результаті такого навчання обидва партнери мають бути го­тові відповідати на запитання вчителя, коментувати, аргумен­тувати позицію, свою точку зору. Цей метод «працює» під час зак­ріплення нового навчального ма­теріалу і передбачає створення пар з учнів, що різняться рівнем знань. Ролі в парах повинні змінюватися (розподіл залежить від учителя), і учні повинні мати чітко зафіксоване для виконан­ня завдання (інструкція перед роботою відіграє велику роль).
«Діалог Ривіна»
Робота за методикою Ривіна передбачає читання або вивчення тексту абзацами. Під абзацом слід розуміти частину тексту до 12 лінійок, яка має закінчену думку і зміст якої можна пере­дати одним реченням (до 10 слів). Для вивчення абзацу не­обхідно спочатку з'ясувати його суть. Для виокремлення голов­ної думки кожного абзацу реко­мендуємо таке:
• знайдіть у тексті нові слова і словосполучення;
• поясніть їх значення свої­ми словами або прочитайте за текстом. Якщо треба, користуй­теся додатковою літературою;
• складіть речення з новими словами, переконайтеся, чи пра­вильно їх зрозуміли;
• знайдіть ключове (головне) слово або словосполучення аб­зацу;
• усно поясніть, чому ви вва­жаєте його ключовим;
• складіть речення з ключо­вим словом, щоб передати ідею абзацу. Придумайте друге речен­ня. Виберіть на ваш погляд кра­ще;
• краще речення запишіть у зошит;
• ключового слова в абзаці може не бути. Назвіть основні об'єкти (предмети, явища, пер­сонажі, події), про які йдеться в цьому абзаці;
• установіть зв'язки, за­лежність між цими об'єктами;
• складіть речення, яке ви­словлює суть абзацу. Придумай­те друге. Виберіть краще;
• підготуйте відповіді на пи­тання, запропоновані вчителем, учнями або які подані в підруч­нику;
• складіть запитання для то­вариша;
• придумайте опору для по­яснення змісту абзацу молодшо­му учневі;
• З'ясуйте перспективу роз­витку ідеї, проблеми, ознаки, сферу застосування нових по­нять;
• пов'яжіть засвоєну інфор­мацію з раніше вивченим чи про­читаним матеріалом.
Цю методику педагоги-на-уковці розцінюють як місток для формування складніших умінь: читання пункту, сторінки, роз­ділу.
«Діалог Сократа»
На сьогоднішній день одним із найважливіших методів на­вчання є «Діалог Сократа», у межах якого учні самостійно формулюють проблеми суспіль­ного життя та пропонують аль­тернативні шляхи їх розв'язання. Цей метод покликаний допомог­ти молодим людям сформувати своє ставлення до важливих юри­дичних, етичних та соціальних проблем.
Сократівський стиль характе­ризується використанням аналогії як способу виявлення супереч­ності в учнівських висловлюван­нях. Однією з причин виникнен­ня соціальних конфліктів (учнів­ських у тому числі) є існування різних поглядів на те чи інше суспільне явище. Для того, щоб їх подолати, людям необхідно обмінюватися своїми думками і прагнути долати суперечки, зай­маючи певні позиції, у яких відображаються справедливість та людська гідність — дві фунда­ментальні цінності демократич­ного суспільства. З допомогою «Діалогу Сократа» можна змуси­ти учня перевірити логічність та послідовність своєї позиції та визначити сферу її застосування.
Для проведення сократівсько-го діалогу слід визначити су­спільну проблему — об'єкт об­говорення. Це можуть бути різноманітні питання, що стосу­ються управління державою чи суспільством, котрі потребують ухвалення офіційними особами рішення або певних дій грома­дян. Вивчаючи ці питання, учні вчаться знаходити шляхи їх роз­в'язання. Суспільна проблема може бути сформульована у формі запитань такого типу: Чи треба забороняти смертну кару? Чи є корисним для людства ви­користання атомної енергії? Чи можу я звернутися до представ­ників влади з протестом проти обов'язкової військової служби?
Усвідомлення суспільних цінностей дає змогу учням об'єктивно аналізувати супереч­ливі ситуації суспільного життя. Переважно конфлікт виникає внаслідок різних етичних наста­нов. Учасники дискусії повинні ознайомитися і зрозуміти визна­чення, цінності та фактичний матеріал, що його використову­ють їх опоненти. Основною пе­решкодою під час обговорення проблеми є неоднозначне трак­тування термінів. Для того, щоб уникнути ускладнень, учасникам обговорення слід визначитися в термінах (спробувати викорис­тати загальноприйняте визна­чення терміну, звернувшись до словника, дійти згоди стосовно значення поняття; визначити на конкретних прикладах відпо­відність поняття своєму визна­ченню).
Найголовніше у запропоно­ваній навчальній моделі — з'я­сування позиції учнів. Вона пе­редбачає такі етапи:
1. Ознайомлення із сутністю справи. Учитель зачитує завдан­ня учням, яке треба опрацюва­ти. Вони обговорюють, як пев­ний випадок стосується школи, громади або їх особисто: виділя­ють основні моменти випадку, аналізують, хто як діяв і чому.
2. Визначення завдання. Учні вишиковують факти в єдину си­стему, пояснюючи, які цінності опрацьовуватимуть (свобода сло­ва, захист спільного добробуту, місцева автономія, рівність мож­ливостей тощо). Вибирається питання для обговорення.
3. Прийняття позиції. Учням пропонується визначити позицію та обґрунтувати її.
4. Дослідження мотивів для визначення позиції. Детальне дослідження та аргументація різних позицій учнів.
5. Перегляд і утвердження по­зиції. Відбувається визначення позицій учнів, її підґрунтя; ана­лізуються аналогічні ситуації.
6. Перевірка позицій за допо­могою фактичного матеріалу, уважне опрацювання фактів. Учитель допомагає учневі з'ясу­вати, чи втримає він свою пози­цію за будь-яких умов. Тут доц­ільно виділити два підетапи: аналіз та аргументацію. Аналіз дій відбувається у формі обгово­рення цінностей та питань. Це дає матеріал для подальшого дос­лідження. Аргументація, побудо­вана на протиставленні, повинні на сприяти утвердженню позиції учня. Допоможуть у роботі вчи­телеві такі запитання:
• Чи достатньо обґрунтова­ною є ваша (твоя) позиція?
• Чи доказовими є ваші (твої) аргументи?
• Чи доведеним є фактичний матеріал, який використовуєте?
• Якими є (будуть) наслідки пропонованих позицій?
• За яких обставин ви (ти) зможете змінити вашу (твою) позицію?
Очікуваний результат: оволо­діння учнями навичками визна­чення суспільних проблем, ана­лізу питання, визначення по­зицій на основі цінностей; на­буття вмінь розв'язувати термі­нологічні, фактичні та ціннісні суперечності, вести діалог. Така модель сприяє розвитку плюра­лізму та поваги до думки інших людей.
«Навчальна пара»
(2 особи) Ця методика є дієвою як у постійних, так і у змінних гру­пах.
Один із рекомендованих за­собів.
Усі учні вивчають навчальний матеріал за алгоритмом, який поданий на картці. У правому ряду сидять «учні», у лівому — «вчителі». Коли «учні» виконали завдання, їм пропонується зали­шатися на своїх місцях, а «вчи­телям» з лівого ряду пересісти на одне місце вперед (учень з пер­шої парти переходить на остан­ню). Створюються нові пари, і в них кожний партнер виконує нові функції: «вчитель» стає «уч­нем», а «учень» — «вчителем». Завдання «вчителя» — ставити питання до щойно опрацьовано­го матеріалу, тлумачити незро­зумілі поняття, виділяти основ­ну ідею. Таке пересаджування учнів називається «змійкою» (або «ескалатором»). Цей вид роботи на уроці може тривати до 20 хв. рішення, що здійснюється через вільний вияв поглядів усіх учас­ників. Цей метод дає змогу групі людей використовувати свої інте­лектуальні можливості для швид­кого та ефективного розв'язан­ня завдання. За останні роки цей метод став настільки популяр­ним, що його почали регулярно використовувати великі ко­мерційні компанії, державні структури та громадські органі­зації.
Принцип «мозкового штур­му» простий. Треба зібрати гру­пу людей, сформулювати завдан­ня перед ними і запропонувати учасникам обговорення вислови­ти думку стосовно його розв'я­зання. Як свідчить практика, че­рез «мозковий штурм» за корот­кий час можна отримати багато нових ідей. Проте їх кількість не є самоціллю, а лише основою для вироблення оптимального рішення. У «мозковому штурмі» без будь-якого тиску мають взя­ти участь усі присутні. Вдалим його можна вважати тоді, коли висловлені під час першого ета­пу ідеї стають базою для потен­ційного розв'язання проблеми.
Методика проведення «мозко­вого штурму»:
• Ведучий вибирає проблему та запрошує учасників до обго­ворення.
• Він ознайомлює з прави­лами проведення такої форми роботи, формулює учасникам завдання: усі ідеї, які учасники вважають за потрібне висловити, будуть прийняті і записані.
• Ведучий призначає секре­таря, котрий записує всі запро­поновані ідеї. Під час обговорен­ня він установлює порядок ви­ступів, стежить за тим, щоб усі учасники мали рівні можливості висловити свою думку. Перший етап триває доти, доки виника­ють нові ідеї.
• Після короткої перерви розпочинається другий етап, під час якого учасники групують та розвивають висловлені ідеї (список ідей доцільно роздру­ку вати та роздати учасникам). Закінчивши процес класифі­кації ідей, учасники аналізують їх, вибираючи лише ті, котрі можуть відповісти на поставлені запитання.
• На закінчення ведучий підбиває підсумок. Метод «Коло ідей»
Цей метод покликаний дати можливість учням (представни­кам від груп) висловити свою точку зору, позицію, ідею, втяг­нутися в дискусію. Рекомен­дується його використовувати, коли всі групи мають виконува­ти одне й те ж завдання.
Під час його проведення не­обхідно вислухати кожного учня (або доповідача групи) по колу з однією підготовленою позицією (ідеєю, пропозицією). Усі відповіді слід «збирати» в колі по черзі доти, поки вони не вичер­паються. Такий метод дозволяє кожній групі або окремій особі обмінятися результатами своєї роботи.
Навчальна співпраця
в групах Навчальна співпраця в групах як форма роботи
Це така форма роботи (її іноді перекладають як «кооперативне навчання»), яка ґрунтується на спільній роботі учнів і сприяє гуманізації відносин між учите­лями та учнями.
Навчальна співпраця буде ре­зультативнішою, якщо вчитель підготує учнів до роботи в групі. Для цього необхідно:
1. Пояснити учням роль та значення колективної співпраці. При цьому важливим є створен­ня такого середовища, де:
• учні усвідомлять творчу взаємозалежність членів колек­тиву;
• будуть інтенсивно спілку­ватися між собою;
• зрозуміють особисту участь і відповідальність за успіх спільної роботи;
• прагнутимуть навчитися працювати з напарником чи кількома у складі невеликої групи;
• обговорюватимуть всією групою хід роботи з метою підви­щення її ефективності.
2. Визначити мету заняття.
3. Провести підготовку до за­няття:
• сформувати навчальні групи;
• розподілити ролі між учня­ми всередині групи;
• підготувати класне при­міщення;
• підготувати навчальні ма­теріали.
4. Роздати завдання, поясни­ти учням, який очікується ре­зультат.
5. Допомогти учням почати роботу в групі, стежити за тим, щоб заняття протікало ефектив­но, втручатися в хід заняття, якщо потрібно.
6. Оцінити роботу учнів, організувати обговорення члена­ми групи того, наскільки добре вони взаємодіяли між собою.
Звертаємо увагу на кілька ключових моментів організації групової роботи учнів:
Визначення кількості учнів у групі. Ця робота залежить від складності навчального завдан­ня. Досвід роботи з групами по­казує, що оптимальною для ро­боти є група з 4—5 осіб. Більша кількість членів у групі означає більше можливостей для колек­тивної роботи, але вимагає від учасників наявності навичок і вмінь групової роботи.
Об'єднання учнів у групи. Ство­рюючи групи, учитель має вра­ховувати:
• індивідуальні особливості учнів (здібності, комуніка­бельність, активність тощо);
• педагогічні вимоги щодо залучення максимальної кіль­кості учнів у процес навчання. Слід пам'ятати, що створення груп учнів з різними здібностя­ми дає більшу активність під час обговорення поставленого зав­дання і різноманітніші пояснен­ня проблеми, оскільки учні з низьким рівнем знань зазвичай краще працюють у групах, де більшість членів із зацікавленням підходять до поставленого за­вдання;
• необхідність такої співпраці учнів у групі, за якої кожен учень набуває досвіду спільної роботи з усіма учнями свого класу. За­соби утворення малих груп мо­жуть бути різні:
1) словесний розподіл за на­звами квітів, нот, овочів, фруктів, героїв казок тощо;
2) за кольоровими папірцями;
3) за видами монет (1, 2, 5, 10 копійок);
4) за пропозиціями, які висловлюватимуть самі учні, набувши досвіду співпраці у групах.
Підготовка класної кімнати, у якій проходять заняття, впли­ває на ефективність роботи учнів. Пам'ятаймо, що розши­рення — зміна простору в діяль­ності груп, — лише додає пози­тивний імпульс у роботі, покра­щує емоційне сприйняття на­вчального змісту, не дає можли­вості втомлюватися від інтенсив­ності роботи. У членів групи має бути можливість, сидячи разом, віч-на-віч, обмінюватися думка­ми, передавати один одному ма­теріали з досліджуваної теми, не заважаючи роботі інших груп, вести обговорення. Учитель по­винен мати можливість легко підійти до кожної з груп, що працюють.
Розподіл ролей між учнями все­редині групи. Для підвищення результативності навчальної співпраці необхідно доручити кожному членові групи певну «роль». Педагогічний досвід за­свідчує, що пропоноване в на­вчальній літературі «надання» ролей є достатньо продуманим і ефективним. Нагадаємо цей роз­поділ:
Спікер, голова (керівник гру­пи):
• зачитує завдання;
• відповідає за те, щоб усі члени групи розуміли зміст за­вдання і свої дії, необхідні для виконання завдань;
• пропонує учасникам ви­словлюватися по черзі;
• заохочує всіх до роботи;
• підбиває підсумки роботи. Секретар:
• веде записи результатів ро­боти групи;
• нарівні з іншими членами групи висловлюється щодо по­ставленого завдання.
Доповідач:
• чітко висловлює, узагаль­нює думки, ідеї членів групи;
• доповідає про результати роботи.
Посередник:
• стежить за часом, шукає додаткових інформаційних мате­ріалів, заохочує групу до роботи.
У цьому переліку ролей особ­ливе місце посідає голова (спікер), який відповідає за те, щоб усі чле­ни групи розуміли зміст завдання і проведені у групі дії.
Роз'яснення учням критеріїв оцінки якості виконаної ними роботи. До початку заняття учні мають знати критерії оцінки їх праці.
Для результативної роботи групи рекомендуємо ознайоми­ти учнів з пам'яткою щодо робо­ти в групі:
• надавати можливість кож­ному висловитися, як, на його думку, потрібно виконувати за­вдання;
• переконатися, що кожен член групи засвоїв матеріал за­няття, який потрібен для подаль­шої роботи;
• упевнитися в тому, що всі ознайомилися з досліджуваним матеріалом і дійшли спільної дум­ки щодо очікуваних висновків;
• залучити до роботи всіх членів групи;
• уважно вислухати думку кожного члена групи;
• не змінювати своєї думки, крім тих випадків, коли будуть подані переконливі докази (пра­вило підпорядкування думці більшості не сприяє здобуттю знань);
• критикувати погляди, а не людей, які їх викладають.
Наприкінці уроку учні спільно з учителем узагальнюють результати групової роботи.
Техніка номінальних груп
Передбачає такі етапи: Вступ. Група сідає навколо стола, на якому є аркуш паперу з чітко сформульованим завдан­ням.
На цьому аркуші пізніше бу­дуть записуватися пропозиції.
Самостійне продумування і за­писування ідей. Учні самостійно, без консультацій записують в зошитах свої пропозиції щодо сформульованого на аркуші за­вдання.
Запис ідей на великий папір. Учні записують ідеї в тому фор­мулюванні, в якому вони прозву­чали. Вони мають право відхи­ляти ті, які вже прозвучали, і дописувати нові. Критика ідей на цьому етапі не допускається.
Дискусія за змістом запропо­нованих пропозицій. Завдання цьо­го етапу — переконатися, що всі однаково розуміють зміст окре­мих формулювань, які тлумачить не автор, а інший учасник гру­пи. Важливо уникати тут свого погляду на ідею.
Попереднє голосування щодо запропонованих ідей. Учням (кож­ному самостійно) пропонують вибрати п'ять найцінніших про­позицій і записати номери на папірцях. Необхідно від самого початку попередити учасників, що це не голосування більшістю, а спосіб побачити, якій пропо­зиції група надає перевагу. Про­позиції, які отримали найменшу кількість голосів, не відкидають­ся, а беруться під контроль: мож­ливо, вони невдало сформульо­вані і потребують додаткового оприлюднення.
Дискусія за попередніми резуль­татами голосування. На цьому етапі йде критична оцінка про­позицій. Важливою є аргумента­ція сильних і слабких позицій сторін, переваги ідей однієї з груп.
Остаточне голосування. По­вторення процедури четвертого етапу. Важливо, щоб учасники розуміли, яким чином будуть використані результати роботи.
Цей метод дозволяє спільно продумати проблему і прийняти загальне рішення. При цьому окремі учасники значно меншою мірою залежать від впливу своїх партнерів.
Метод «Снігова куля»
(«Два — чотири — вісім») Використовується, коли не­обхідно, щоб учасники обгово­рили якесь питання спочатку в парах, потім у квартетах, пізніше в октетах тощо. Важливим для навчання є як викладання, так і вислухування поглядів, аргу­ментів, характеристики речей, ознайомлення з різними підхо­дами. Переваги методу в тому, що він навчає вести переговори і робити вибір. Проте слід па­м'ятати, що його використання (багаторазове повторення) буде ефективним тоді, коли пробле­ма цього варта.
Організація роботи:
• Поставте учням запитання для обговорення, дискусії тощо.
• Об'єднайте учнів у пари і дайте час для обговорення завдання і прийняття узгодженого рішення.
• Попередьте, що пари обо­в'язково мають досягти згоди щодо відповіді або рішення.
• Об'єднайте пари в четвірки і обговоріть попередньо досягненні рішення щодо поставленої про­блеми. Ухвалення спільного рішення є обов'язковим.
• Об'єднайте четвірки в більші групи і дайте час на обго­ворення питання, узгодження позицій і вироблення спільного рішення.
Метод «Карусель»
Ефективний для одночас­ного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами (групами). Перед­бачає:
• добір аргументів кожним учасником на задану тему;
• слухання одним учнем до­сить великої кількості одноклас­ників;
• пошук нових аргументів, прикладів для підсилення власної позиції, результатів роботи групи.
Організація роботи:
1.1. Розставте стільці для уч­нів у два кола.
1.2. Учні, що сидять у внут­рішньому колі, розташовані спи­ною до центра, а в зовнішньому — обличчям. Таким чином, ко­жен сидить навпроти іншого, висловлює і слухає свої ідеї (ар­гументи іншого).
1.3. Внутрішнє коло нерухо­ме, а зовнішнє — рухливе: на сигнал ведучого всі його учасни­ки пересуваються на один стілець вправо і з'являються перед но­вим партнером, з яким повторю­ють ту саму процедуру. Мета — пройти все коло, виконуючи по­ставлене завдання.
2. При організації роботи в групах необхідно «пускати по колу» результати кожної групи (заповнений аркуш, створену таблицю, намальований сюжет тощо) для поповнення новими ідеями, поглиблення новим змістом тощо. Метод «Броунівський рух»
Метод, який дозволяє кож­ному учневі виступити у «ролі вчителя», передаючи свої знан­ня однокласникам. Використан­ня «Броунівського руху» дає можливість багаторазового по­вторення одним учнем «своєї частини навчального матеріалу», ознайомлення з іншими і сис­тематизації загальної картини теми.
Організація роботи:
• Кожен учень повинен отри­мати свій «навчальний блок» з теми (пункт параграфа, текст на окремому папірці, витяг з доку­мента тощо).
• Протягом декількох хвилин учні читають інформацію. Важ­ливо переконатися, чи розуміють вони прочитане.

милосердна, доб­розичлива.

 

 

 

13 травня в нашій школі був проведений День цивільного захисту
Відбулися такі заходи:

8.20-8.35 – урочисті лінійки
Відкриті уроки:

   

8.40-09.10     1 урок - 3-А клас «Надзвичайні ситуації, радіаційне зараження, сигнали та порядок дій у випадку радіаційної небезпеки»           Колодій Т.А.
   

9.25-10.10      2 урок  - 6-Б клас «Людина у надзвичайних ситуаціях»  
Пагута Т.М.

   

10.20-11.05   3 урок - 8- В клас «Надзвичайні ситуації соціального, природного та техногенного походження, причини їх виникнення»
Костовський Г.Л.
 

12.00-12.40 змагання  (початкова школа)
Зелінська Н.М., Налуцишин Н.Я.

1250екстрена евакуація по сигналу «Увага всім»
13.00-13.30 – змагання на стадіоні.

 

07.05.10 р.  Огляд строю і пісні, присвячений 65 річниці Великої Вітчизняної війни, проведено серед  учнів початкової школи. Голова журі, ветеран Збройних  Сил  полковник Плєшко Іван Георгійович , нагородив  переможців почесними грамотами та подяками.

Методист навчально-методичного центру Цивільного Захисту та безпеки життєдіяльності Хмельницької області Ліпська Аліна Григорівна відвідала заходи, відкриті уроки, змагання, які присвячені Дню ЦЗ.

06.05.10 р. На загальношкільному заході «Ніхто незабутий, ніщо не забуто…» - учні школи декламували вірші, співали пісні часів Великої Вітчизняної війни, переглядали відеофільми та показували театралізовані дійства фронтових часів. Хвилиною мовчання учні вшанували пам'ять воїнів-визволителів.

До ВЕЛИКОГО ДНЯ ПЕРЕМОГИ  у нашому закладі пройшли заходи, виховні години, бібліотечні уроки.
Уроки мужності  у 5, 6 та 9 класах провели ветерани Великої Вітчизняної війни : Борзаков Павло Андрійович, Ігнат Віктор Йосипович,  Петров Віталій Михайлович, Ніколаєв Олександр  Якович, Нєхаєв Валерій Микитович, Пожар Михайло Микитович.

 

20-24.04.10 р. Акція «Живи, книго»… Бібліотечні уроки, виховні години, літературні конкурси та вікторини тривали цього тижня у нашій школі. Виховний захід «Свято книги» підготували учні 2А класу, класний керівник Колодій Тетяна Антонівна та бібліотекарі. Діти декламували вірші та співали пісні, присвячені книзі, показали театралізоване дійство «Книжкова лікарня». Переможців  конкурсу: «Моє перше книговидання» нагороджено грамотами.  Переможцем конкурсу «Юний письменник» став учень 3А класу Єфімчук Назарій, класний керівник Вельська Г.С.

   
12.03.10р.«Вшануймо пам ять КОБЗАРЯ…» У закладі пройшов конкурс, присвячений Шевченківським дням. Учні декламували вірші та співали пісні. Переможці конкурсу:  Субачов Микола та Бура Віктор ( 9Б клас), Жмуд Тетяна (5А клас).
21 квітня 2010 року в НВО №9 відбувся традиційний методичний захід-конкурс "Звіт методичних об'єднань вчителів". Переможцем визначено методичне об'єднання вчителів біології, хімії, економіки. (Керівник МО Паращук Н.О., склад МО: Калінська Н.Р., Гальчук Т.П., Орловська О.М.). До звіту всі вчителі закладу підійшли творчо.
 
17.03.2010 р. відбувся семінар заступників директорів шкіл з навчально-виховної роботи в початкових класах на тему:«Сучасний урок: теорія, методика, практика».
Семінар вдкрила О.М. Романів, методист інформаційно-методичного кабінету управління освіти Хмельницької міської ради. Заступник директора з науково-методичної роботи І.В. Колесник провела презентацію навчального закладую. Своєчасність та актуальність теми семінару проаналізувала у своєму виступі: "Сучасний урок: теорія, методика, практика" – Л.І. Пастух, заступник директора з навчально-виховної роботи
в початкових класах.
Тему «Психологічні аспекти сучасного уроку» - широко розкрила у своєму виступі О.Є. Чернявська, практичний психолог школи.

У практичній частині семінару учасники відвідали уроки початкової школи:
2-А клас. Читання «Казки народів світу» - Т.А. Колодій, вчитель І категорії
3-Б клас. Математика «Закріплення вивчених випадків множення та ділення 0, 1, 10, 100 шляхом розв’язування різних типів задач та використання даних знань у виготовленні українського віночка» - Г.В. Ткачук, вчитель І категорії

4-А клас. Позакласне читання «Права дитини в творах С. Гавриша» -  О.В.  Гладка,  вчитель вищої  категорії
3-А клас.  Я і суспільство «Людина живий організм. Зображення фігури людини в русі» - О.В. Гуцол, вчитель І категорії
Учасники семінару активно працювали у діловій грі «Моделювання сучасного уроку» - І.В. Колесник, заступник директора з НМР.
Психологічний тренінг з учасниками семінару -
провела О.Є. Чернявська, практичний психолог.

   
Учні 11 класів традиційно передають шкільну естафету учням 10 класів на щорічному заході "100 днів до випуску".
09.02.10р. Розпочався Всесвітній місячник безпечного Інтернету. Урок-диспут провела вчитель інформатики Паславська Любов Анатоліївна з учнями 9-х класів на тему: "Чому інформаційна безпека є важливою та чому ці питання потрібно обговорювати?"

з 08.02 по 20.02 проходить тиждень інформатичних та фізико-математичних наук. Вчителі-предметники проводять: інформатичні конкурси, диспути, вікторини та фізико-математичні заходи:
"Математична лихоманка" - захід проходив протягом тижня серед учніві 5,6 та 7 класів, які шукали скарб, розв`язуючи при цьому математичні завдання.

Гра-вікторина "Інформатичні герої" - провела вчитель інформатики Паславська Любов Анатоліївна з учнями 9-х класів
24.12.09р. пройшов конкурс юних математиків серед учнів 3-5 класів "Олімпійський резер"
15 грудня відбувся обласний семінар учителів історії. Семінар відкрила директор навчального закладу Томич Ірина Василівна презентацією закладу.
Учасники семінару відвідали урок історії у 8А класі на тему: "Українська культура у І половині ХVІІ", вчитель історії Кульбаба Лариса Миколаївна.
Лариса Миколаївна Кульбаба провела презентацію кабінету історії та інформаційно-методичного центру. Вчитель поділилася досвідом своєї роботи. Учасники семінару познайомилися з її науково-методичними доробками вчителя.
Керівник ЄВРОКЛУБУ "ПОЗИТИВ" Вишневська Тетяна Віталіївна провела презентацію клубу, познайомила учасників семінару з позаурочною діяльністю вчителів-предметників.
Тиждень ІНОЗЕМНОЇ МОВИ. З 13 по 19 грудня тривав тиждень іноземної мови. Вчителі-предметники провели вікторини, конкурси, виставки, презентації стіннівок, концерти. Переможці конкурсів та літературних вікторин нагороджені ГРАМОТАМИ,
Увага!!! Шкільні олімпіади! У нашому закладі проходять предметні олімпіади. Учасникам шкільних олімпіад бажаємо успіхів, тврчості та натхнення.

ДЕНЬ ПАМ`ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРУ:
24.11.09 відбулася конференція на тему: "Голодомор - це геноцид українського народу". Шлях до визнання міжнародною спільнотою". Конференцію проводила вчитель історії Кульбаба Лариса Миколаївна та учні 10А, 11А класів.
НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА
: члени наукового товариства "ПРОМІНЬ" під керівництвом Кульбаби Л.М. провели науково-дослідницьку роботу з проблем:
- "Демографіні наслідки голодомору"

- "Спогади свідків голодомору - живе джерело історії українського народу"

 

Всеукраїнський конкурс:У нашому закладі стало доброю традицією щороку проводити Всеукраїнський конкурс "Безпечна Україна. Безпечна Європа. Безпечний світ". 24 жовтня 2009 року відбувся ІV туру конкурсу. Учням вручено СЕРТИФІКАТИ учасника.
ПОСВЯТА У ЛІЦЕЇСТИ 20 ЖОВТНЯ 2009 РОКУ ШКІЛЬНЕ ТОВАРИСТВО "ПРОМІНЬ" ПОПОВНИЛОСЬ 46 ЛІЦЕЇСТАМИ 10-Х КЛАСІВ. УРОЧИСТО ЛІЦЕЇСТАМ ВРУЧЕНІ СВІДОЦТВА ТА ЗНАКИ.

ЛІТЕРАТУРНИЙ КОНКУРС У закладі проводились заходи, присвячені 95 річниці утворення загонів січових стрільців. 09.10.09 р. вчителі української мови та літератури провели літературний конкурс на краще декламування та виконання пісеньсічових стрільців серед учнів 5-9 класів.
Перше місце посіли учні:

Бура Віктор та Субачов Микола 9-Б клас (виконання пісень січових стрільців)

Кучерява Карина 6-Б (декламування)

 

До Всеукраїнського дня бібліотек у закладі пройшли такі заходи:
2-гі класи: "Посвята у читачі". Класний керівник Школьник Олена Вікторівна
5-ті класи: "Нам без книги ніяк неможна". Класний керівник Гальчук Тетяна Павлівна.

 

 
З 7 по 12 вересня у закладі проведено олімпійський тиждень. Переможців нагороджено грамотами.
Готуємось до міського конкурсу на кращу клумбу.

У закладі створено Клуб Європейських студій "ПОЗИТИВ"

 

 

 

 

 

 

 

 
 
,.,.llklkl


   
 
 
 

 

 


 
 

 
 
 

 

дизайн розробка та підтримка сайту

ПП "Візард"