ееее
 
 

Новини

 

ЗДОРОВИЙ МІКРОКЛІМАТ У ШКОЛІ
ПРОГРАМА ПРОФІЛАКТИЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Небувалий сплеск зафіксованих у 1995—1997 роках випадків уживання психоактивних речовин, розголошення офіційних даних про поширення наркоманії змусили небайдужих та зацікавлених людей звернути увагу суспільства на цю проблему і створити громадський благодійний центр, який би займався просвітницькою діяльністю серед школярів. Завданням його стало: вчасно надати школярам інформацію про небезпечність уживання психоактивних речовин і навчити їх робити
свідомий вибір у подальшому своєму розвитку.

 

Програма «Здоровий мікро­клімат у школі», яка пропонуєть­ся вашій увазі, спрямована на створення у загальноосвітньому закладі атмосфери довіри та взає­моповаги, залучення до про­філактичної роботи всіх учас­ників виховного процесу, напов­нення новим змістом діяльності школи з профілактики негатив­них явищ у підлітковому середо­вищі.
У програмі використаний досвід профілактичної роботи у загальноосвітніх закладах Чер­каської області протягом кількох років.
Спочатку педагог, психолог, лікар-нарколог на громадських засадах провели цикл бесід на профілактичну тематику з учня­ми та їх батьками із загально­освітніх шкіл м. Черкас. Згодом до роботи були залучені праці­вники соціальних служб, у шко­лах міста розповсюджувалася напрацьована література з про­філактики вживання підлітками психоактивних речовин, прово­дилося анкетування. За весь пе­ріод своєї діяльності Центр на­збирав чимало корисних мате­ріалів з роботи з учнями. Підготовка волонтерів з числа підлітків дала змогу вийти на інший рівень спілкування у просвітницькій профілактичній роботі.
Сьогодні головне завдання — навчити дорослих розмовляти з дітьми про психоактивні речови­ни таким чином, щоб:
• донести достовірну інфор­мацію про небезпечність уживан­ня психоактивних речовин;
• навчити дітей робити свідо­мий вибір та відмовлятися від небажаних пропозицій;
• активізувати мотиваційну поведінку у свідомості підлітка.
Передмова
Розвиток особистості школя­ра, який відбувається протягом його перебування у школі, заз­нає впливу багатьох як об'єктив­них, так і суб'єктивних чинників.
Здобуваючи знання з різних галузей науки, дитина іноді «відстає» у своєму моральному розвитку. Здебільшого цьому сприяє традиційність у ставленні до навчально-виховного проце­су, коли перевага віддається якості здобутих на уроках знань, умінь та навичок. Виховна діяльність освітнього закладу ав­томатично відсувається на дру­гий план. І коли учень досягає критичного підліткового віку, він має чималий запас знань, але недорозвинені особистісні якості. У нього несформована свідомість, мало сформовані на­вички спілкування тощо. Саме в такому стані він стикається з проблемами, яких не може роз­в'язати сам. Намагаючися знай­ти своє «місце під сонцем», юна особистість починає винаходити якісь свої, як йому здається, ун­ікальні, способи реалізації свого «Я». У нього виникає потреба бути особливим, не гіршим за інших однолітків.
Перші спроби вживання пси­хоактивних речовин виникають несвідомо, «за компанію», з ці­кавості, як спосіб заявити про себе — дорослого, незалежного, сміливого. Уживання якогось із видів психоактивних речовин є сьогодні мало не обов'язковим атрибутом молодіжної субкультури. Підліткове середовище є при­родним соціокультурним середо­вищем для однолітків, доступ­ність до якого дорослих обмеже­на віком, статусом, стилями ко­мунікації. Підлітки легше спілку­ються один з одним, краще ро­зуміють потреби свого оточення, є носіями цієї субкультури. Враз­ливість підлітка у цей час, по­треба довести усім свою особ­ливість і відсутність навичок самореалізації провокують напру­женість у стосунках з оточенням, а частіше і конфлікти з одно­літками, дорослими.
Вікові особливості юнаків та дівчат зумовлюють зміни в їх поведінці, сприйнятті світу та почуттях. Невід'ємною частиною дорослішання є експерименту­вання, випробовування своїх фізичних можливостей, прагнен­ня нових відчуттів, бажання самоствердитися навіть з ризиком для власного здоров'я. Експери­ментування з алкоголем і нарко­тиками часто починається під тиском групи. Якщо у групі, до якої хотіла б належати дитина, вживають психоактивних речовин, то вона неминуче почне їх уживати також.
Психоактивні речовини — це речовини, які не лише вплива­ють, а і змінюють свідомість, почуття і сприйняття людини. Такі експерименти згодом при­зводять до змін у поведінці і свідомості підлітка, які лише збільшують кількість його про­блем.
Програма «Здоровий мікро­клімат у школі» має на меті сфор­мувати у підлітків стійке пере­конання: не починати вживання психоактивних речовин. Це є основним принципом первинної профілактики (для вторинної профілактики, для дітей, що вже спробували якісь із цих речовин, ця програма сприяє формуван­ню твердого переконання якнай­швидше облишити ці спроби).
Школа — це місце, де дити­на проводить значну частину часу. Тому саме школа має ве­ликі можливості у здійснення профілактичної роботи з учнями. Це єдиний організм з тісними взаємозв'язками всіх його струк­турних компонентів. Програма «Здоровий мікроклімат у школі» чітко регламентує діяльність кожного з них на шляху до кінце­вої мети — створення в цьому конкретному закладі здорового мікроклімату для подальшої профілактики вживання учнями психоактивних речовин.
РОЗДІЛ 1
Здоровий мікроклімат у школі
1.1. Особливості цієї програми.
1.2. Принципи діяльності про­грами,
ІД Форми і методи роботи.
1.4. Учасники програми.
1.5. Результативність програми.
1.1. Особливості програми
1.1. Програма «Здоровий мікроклімат у школі» враховує особливості діяльності освіт­нього закладу і ступінь заванта­женості педагогічних та інших працівників школи. На відміну від деяких інших освітньо-про­філактичних програм, вона не потребує залучення додаткових коштів для своєї реалізації і може впроваджуватися на фа­культативних заняттях чи клас­них годинах. Мікроклімат у школі створюють самі учасники навчально-виховного процесу: адміністрація, педагогічні прац­івники, батьки, медпрацівники тощо. Програма не потребує вве­дення додаткових годин. Мето­дичне забезпечення її — книги, відеофільми, слайди — здійснює центр «Ескейп».
Доступність програми для кожного освітнього закладу зу­мовлюється принципами її реа­лізації (див. далі) та практичні­стю використовуваних форм та методів.
Упровадження цієї програми не потребує проведення трива­лого навчання працівників шко­ли. Усі вони повинні лише усві­домлювати значення створення здорового мікроклімату у на­вчальному закладі для розвитку особистості учня і чітко викону­вати свої обов'язки: проводити тренінги, батьківські збори, лекції, здійснювати просвітниць­ку діяльність серед школярів.
Реалізація цієї програми в будь-якій школі не виключає реалізації іншої (чи навіть де­кількох) програми з профілакти­ки негативних явищ. Позитив­ним моментом програми є також можливість доповнення її різни­ми виховними заходами.
1.2. Принципи та передумови впровадження програми
Принципи — це вихідні по­зиції, які зумовлюють організа­цію процесу, його методичне за­безпечення, взаємини учасників, роль дітей у цьому процесі, його психологічні засади. Дотриман­ня принципів забезпечує досяг­нення мети. Отже, програма «Здоровий мікроклімат у школі» керується такими принципами:
•принцип педагогічної до­цільності — послідовність у діях педагогів, психолога, соціально­го педагога, батьків;
• принцип системності в профілактичній роботі;
• принцип природовідповідності (з урахуванням вікових та індивідуальних особливостей ди­тини);
• принцип об'єктивності, достовірності інформації, що використовується;
• принцип єдності поваги і вимогливості до особистості;
• принцип єдності свободи і відповідальності особистості за свої дії;
• принцип саморозвитку осо­бистості, формування навичок здорового способу життя;
• принцип свободи вибору особистості (моральних ціннос­тей, участь у колективній діяль­ності, право на власну думку).
Група з числа працівників школи (координаційна рада) здійснює аналітичну діяльність щодо ефективності впровадження програми і вчасно вносить корек­тиви. Для цього адміністрація школи повинна регламентувати склад цієї групи, частоту її зібрань і основні обов'язки її членів.
1.3. Форми і методи роботи Здійснення виховного впливу на учнів — це одна з обов'язко­вих функцій школи як загально­освітнього закладу. Тому створен­ня здорового мікроклімату сприяє розв'язанню проблем, які поста­ють перед школою з року в рік, зокрема в питаннях формування мотивації до здорового способу життя у школярів. Перевага цієї програми в тому, що вона не по­требує відмови від напрацьованих позитивних, дієвих традицій, форм роботи навчального закла­ду. Програма лише спонукає до наповнення їх новим змістом, що згодом зумовить підвищення ре­зультативності всієї виховної діяльності цього закладу.
Програма передбачає свідоме ставлення педагогічних праців­ників та батьків до організації профілактичної роботи як у школі, так і в домашніх умовах. Здоровий мікроклімат школи виз­начається насамперед тісною взаємодією між усіма учасника­ми виховного процесу, яка дося­гається у повсякденному спіл­куванні на уроках, в позаурочній діяльності, поза школою, у ро­дині. Найефективніші форми ро­боти досить відомі:
• години спілкування;
• тренінги;
• круглі столи;
• спільні з батьками заходи;
• консультаційні пункти;